- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
Контрольний огляд проводиться для перевірки технічного стану озброєння перед виконанням наступного завдання. Він проводиться перед маршем, на марші (під час зупинки) та перед використанням за призначенням (стрільба, пуски, бойова робота, заняття). Проводиться КО особовим складом обслуги в місцях дислокації та на привалах. Забезпечення КО – одиночний комплект ЗІП, експлуатаційні матеріали згідно з нормами річного відпуску. Зміст робіт при різних видах КО знаходиться в інструкції з експлуатації зразка озброєння. Так, перед виходом з парку та на марші особлива увага звертається на:
- справність ходової частини, зчіпних пристроїв, механізмів стопоріння та кріплення поохідному;
- справність гальм, світломаскувальних приладів;
- кріплення комплектуючого обладнання, ЗІП, вузлів, механізмів та апаратури;
- відсутність підтікання експлуатаційних рідин, мастил, палива, а також втрат стисненого повітря (газу);
- наявність і рівень палива, мастил, охолоджуючих рідин;
- наявність і стан навісного обладнання;
- ступінь зарядки акумуляторних батарей;
- наявність і надійність закріплення чохлів, люків тощо. При КО перед стрільбою особлива увага звертається на:
- стан каналу ствола, роботу затвора, кріплення дульного гальма;
- перевірку стану ізоляції та з’єднань;
- перевірку наявності та стану протипожежного обладнання;
- роботу механізмів наведення та прицілу;
- перевірку прицільних пристроїв (нульових установок, нульової лінії прицілювання, визначення поправок на невідповідність кута підвищення за прицілом та квадрантом, визначення поправок на уведення лінії прицілювання);
- роботу механізмів досилання (для гармат, що мають такі механізми);
- роботу механізмів блокування спуску ударника;
- справність покажчика відкоту;
- стан противідкотних пристроїв (кріплення штоків і циліндрів гальма відкоту та накатника, підтікання рідини тощо);
- роботу електроприладів протитанкових ракетних комплексів (ПТРК), реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), самохідних артилерійських гармат (САГ);
- справність освітлення коліматора;
- підготовку боєприпасів до стрільби. Під час стрільби обслуга повинна спостерігати за роботою механізмів і пристроїв зразка озброєння з метою своєчасного виявлення та усунення есправностей.
Білет № 2
1. Призначення та загальна будова люльки.
Люлька – це частина лафета, яка призначена для опори ствола і спрямування його руху під час відкоту і накату, а також для з’єднання лафета з противідкотними пристроями і забезпечення повороту ствола у вертикальній площині.
Конструкція люльки повинна забезпечувати надійне спрямування ствола під час відкоту і накату з мінімальним тертям, а також бути достатньо міцною і жорсткою.
Конструкція люльки складається з таких основних частин: корпусу, цапфової обойми, з’єднувальної обойми, напрямних. Корпус люльки може бути різної форми, але для надійності спрямування руху ствола під час відкоту і накату він повинен мати довжину напрямної частини не менше ніж величина максимального відкоту відкотних частин, а для міцності і жорсткості його висота повинна дорівнюва-ти 1/8 – 1/10 довжини. З цією ж метою він має ребра жорсткості і посилюється різного виду зв’язками.
З’єднувальна обойма призначена для з’єднання люльки з противідкотними пристроями або іншими частинами гармати. Вона також збільшує жорсткість люльки.
Цапфова і з’єднувальна обойми приварюються до корпусу люльки.
Напрямні люльки – це напрямна частина люльки, яка призначена для спрямування руху ствола під час відкоту і накату. Напрямні мають вигляд вкладиша люльки, який виготовлений із бронзи або латуні для зменшення коефіцієнта тертя.
Люлька цапфи з’єднується з підцапфовими гніздами верхнього станка гармати і за допомогою підйомного механізму може повертатися у вертикальній площині.
Ствол, ПВП, люлька із закріпленими на ній частинами і деталями складають хитну частину гармати, яка може повертатися відносно осі вертикального наведення.