Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-25.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.34 Mб
Скачать
  1. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.

Артилерійський постріл — комплект елементів артилерійських боєприпасів для одного пострілу: снаряд (міна) з детонатором (трубкою), пороховий заряд у гільзі або картузі (мішку), засіб займання заряду і допоміжні елементи (флегматизатори, розміднювачі, гасителі полум'я, обтюратори, пижі та ін.)

Роздільно-гільзове заряджання окремо осколково-фугасна граната окремо гільза із зарядом пороху (QF 25 pounder)

За своїм призначенням артилерійські постріли діляться на:

  • бойові — для бойової стрільби; практичні — для навчання стрільби гарматних розрахунків і екіпажів танків (снаряд — інертного спорядження, детонатор — зхолощений); Бойові постріли призначені для проведення стрільб. Вони повинні складатися з елементів, придатних для стрільби, та повністю задовольняти поставлені до них вимоги. З певного поєднання пострілів різного призначення складаються бойові комплекти гармат.

  • навчально-тренувальні — для навчання прийомам заряджання та стрільби, а також поводження з боєприпасами (елементи пострілу — інертного спорядження або макети);

  • холості — для імітації бойової стрільби, а також для артилерійських салютів і сигналів (замість снаряду — спеціальний пиж або підсилена кришка, заряд спеціальний, який не викликає розпалу ствола). Холості постріли призначені для імітації бойової стрільби на навчаннях і для салютів.

  1. Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.

Білет № 12

  1. Призначення та загальна будова ходової частини.

 

  • Ходова частина гармати виконує функцію лобової опори при стрільбі та візка при транспортуванні. Вона включає:підвіску з підресорюванням та колесами;механізм самоустановки нижнього станка;механізм виключення підресорювання.

  • Рисунок 8.36 - Нижній станок:

  • 1 - шип колеса; 3 - балансир верхній лівий; 4 - упор; 5 - важіль лівий; 6 - важіль лівий; 7 - стояк; 8 - вісь; 9 - кільце; 10 - гайка; 11 - цапфа верхня;  12 - шайба;          13 – цапфа нижня; 14 - балансир вехній правий; 15 - кронштейн правий; 16 - болт;  17 - штифт циліндричний; 18 - кронштейн правий; 19 - станок нижній;  20 - тяга;          21 - втулка; 22 - втулка передня; 23 - вал торсіонний; 24 - стяжка; 25 – 36, 51,          71 - кришка; 26, 35, 44, 53, 62, 70, 87, 91 - прокладка; 27, 37, 45, 50, 52, 60, 72 - болт; 28 - стяжка; 29 - втулка; 30 - кронштейн лівий;  31 - балансир нижній; 32 – кронште-йн лівий; 34 - стакан; 38 - вісь; 39 - гвинт; 40 - вісь; 41 - втулка; 42 - шайба; 43 – гай-ка; 46, 61, 86 - кришка; 47 - важіль; 48 - гайка; 49 - стопор; 54 – гвинт; 55 - півкільце; 56 - важіль правий; 63 - вісь; 64 - ущільнення; 65 - сальник; 66 - кільце; 67 - манжета; 68 - болт; 69 - планка; 78, 89 - гвинт 90 - вісь; б – упор

  •  

  • Підвіска  МТ - І2 балансирна, складається  з лівої та правої  частин, з'єднаних між собою тягою.

  • Кожна з частин складається з: втулки передньої; балансирів (верхнього та нижнього); шипа колеса; важеля регулювання торсі-онного вала; торсіонного вала; гідравлічного амортизатора.

  • Рисунок 8.37 – Ходова частина:

  • 1 - упор лівий; 2 – упор; а - площадка, що обмежує розведення станин;

  •      б - площадка, що обмежує зведення станин

  •  

  • Торсіонний вал та гідроамортизатор утворюють підресорюван­ня; на шип колеса насаджена втулка колеса з колесом.

  • Втулка  передня  зв’язує  верхній  балансир  із нижнім    станком; вона має шліци: на внутрішній поверхні - під головку торсіона; на зовнішній поверхні - під вушко балансира.

  • Розміщується вушко нижнього станка на текстолітових втулках.

  • Балансири  з’єднують  колесо з нижнім станком; у середній частині верхнього балансира  є отвір під стопор виключення підресорю­вання .

  • Торсіонний  вал  одним  кінцем  закріплений   у  втулці  передній, а  іншим - у шліцах важеля регулювання торсіонного вала. Він сприймає удари від підвіски і гасить їх, зменшуючи  руйнівну  дію дороги на лафет.

  • Гідравлічний амортизатор поглинає коливання гармати, які виникають при наїзді на нерівності  дороги.

  • Механізм виключення підресорювання виключає підресорю-вання при переведенні гармати у бойове положення, одночасно включаючи механізм самоустановки  нижнього станка. Він розміщений у важелі виключення підресорювання і являє собою стакан, запресований в отвір важеля, в якому розміщені пружини та стопор. При розведенні станин вони своїми упорами натискають на стопори, а ті, стискуючи пружини,  входять в отвори верхніх балансирів.

  • Механізм  самоустановки  нижнього  станка – паралело-грамного типу, призначений для вирів­нювання площі  вогню в бойовому положенні гармати. Він  включає:важіль виключення підресорювання;важіль тяги зі стежкою; тягу.

  • Рух передається з верхнього балансира на важіль виключення підресорювання, важіль тяги, на тягу, а з неї - на важіль тяги (з іншого боку гармати), важіль виключення підресорювання та верхній балансир, примушуючи його перемішатися в напрямку, протилежному щодо іншого балансира.

  • Щитове прикриття

  • Щитове прикриття  призначене для захисту обслуги та частин гармати від дії куль та осколків, а також від дії дульної хвилі під час пострілу.

  • Воно складається з: основного щита;нижнього щита; двох рухомих щитків, які прикривають підйомну частину гармати.

  • Основний щит має вікна для прицілів, які в похідному положенні прикриті дверцятами: великим; середнім; малим.

  • Дверцята утримуються закрутками.

2. Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу РГМ-2.

Механічний підривник РГМ-2 – головний, ударний, запобіжного типу, з установками на миттєву, інерційну та сповільнену дії,  використовується для комплектації: 122-мм гаубичних осколкових, осколково-фугасних, запалювальних димових снарядів зі сталистого чавуну; 130-мм гарматних осколково-фугасних та пристрілково-цілевказівних снарядів; 152-мм гарматних осколкових та осколково-фугасних снарядів.

Підривник (рис. 3.25) складається зтаких основних вузлів та механізмів: корпусу, головної втулки, ударного механізму, установлювального пристрою, сповільнювального пристрою, поворотно-запобіжного механізму, детонуючого пристрою.

Корпус призначений для розміщення основних вузлів та механізмів.

Головна втулка вгвинчується в корпус і призначена для розміщення в ній ударного механізму.

Детонуючий пристрій складається з: капсуль-детонатора,  передаточного заряду, детонатора.

    

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]