- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
Капсуль-підпалювач призначений для отримання початкового теплового імпульсу при наколі його жалом ударника. Найчастіше, до його складу входить гримуча ртуть, завдяки цьому він дуже чутливий до зовнішнього впливу та особливо до наколу.
Сповільнювач призначений для уповільнення дії підривника, затримки при передачі променя вогню від капсуль-підпалювача на капсуль-детонатор або порохову петарду. Він виготовляється з димного рушничного пороху або дистанційного піротехнічного вмісту у вигляді пресованих елементів або різноманітного роду запресовок, наприклад, у дистанційних кільцях піротехнічних трубок.
Капсуль-детонатор призначений для отримання початкового детонаційного імпульсу при дії на нього променевого імпульсу або жала ударника. Він має ініціюючий склад на основі азиду або тринiтрорезорцинату свинцю. Ініціюючий склад капсуль-детонатора менш чутливий до зовнішнього впливу, ніж ініціюючий склад капсуль-пiдпалювача.
^ Передаточний заряд призначений для передачі імпульсу детонації від капсуль-детонатора на детонатор у підривниках запобіжного типу. Виготовляється у вигляді пресованої шашки із чутливих бризантних підривних речовин типу тетрил, ТЕН, гексоген.
Детонатор призначений для посилення імпульсу детонації для того, щоб забезпечити безвідмовність у збудженні детонації бризантної вибухової речовини. Виготовляється у вигляді пресованої шашки з тих самих бризантних вибухових речовин, що і передаточний заряд.
Порохова петарда призначена для посилення променевого імпульсу для того, щоб забезпечити безвідмовність запалювання та стійке горіння пороху вибивного заряду снаряда. Виготовляється пресуванням з димного рушничного пороху.
Крім елементів детонаційного та вогневого кіл, підривники мають багато деталей, зібраних в окремі механізми та пристрої, призначені забезпечити безпеку у поводженні та безвідмовність у дії по різноманітних цілях. Наявність тих чи інших механізмів та пристроїв або деталей у складі підривника визначається їх типом, вимогами до них, а також силами, що діють на них.
3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
У наш час на озброєнні сучасної артилерії є велика кількість підривників різноманітних конструкцій, що пояснюється різноманітністю задач, які вирішує артилерія різних калібрів з різноманітними за призначенням боєприпасами, а також прийняттям на озброєння нових зразків гармат з підвищеною балістикою. Щоб забезпечити вивчення будови та правильно оцінювати якості підривників, користуються їх класифікацією за важливими і загальними ознаками.
Білет № 11
Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
Верхній верстат (рис. 2.9) є підставою для хитної частини гармати, на ньому розміщені механізми:
— підйомний;
— поворотний;
— врівноважуючий;
— щит щитового прикриття.
У підставі верхнього верстата є отвір із втулкою, яким верстат надітий на верхню цапфу нижнього верстата. Верхній верстат має:
— цапфові гнізда для цапф люльки (1);
— кронштейні підйомного механізму (2);
— кронштейни поворотного механізму (3);
— кронштейни з підп'ятником для врівноважуючого механізму (4);
— приливи з отворами для кріплення штанг основного щита;
— обмежувачі кутів зниження й узвишшя (6);
— підшипник (7) з втулкою (8);
— фігурний виступ для направляючого полозка сектора нижнього верстата (9).
Підйомний механізм (рис. 2.10) служить для забезпечення наведення гармати у вертикальній площині на кутах -6°-г7° до +19°-г21°.
Підйомний механізм секторного типу розташований з лівої сторони гармати на кронштейні верхнього верстата, попереду цапф і на колисці.
До його складу входять:
— правий і лівий напівкорпуси (1);
— циліндрична шестерня (2);
— черв'як (3);
— вінець маточного черв'ячного колеса (4);
— два універсальні шарніри, які з'єднані валиком (5);
— коробка (6);
— привід зі втулками (7);
— конічні шестерні (пара) з валиком (8);
— валик маховика (9). Дія підйомного механізму:
Обертальний рух від маховика передається на конічну передачу далі на валик з шарнірами, на черв' як, на черв' ячне колесо, валшестерню який обкочуючись по сектору на колисці піднімає чи опускає хитку частину гармати.
