9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора

Призначення затвора та вимоги до його конструкції.

Затвор гармати призначений для: надійного замикання каналу ствола; здійснення пострілу; екстракції гільзи.Конструкція затвора 100-мм ПТП МТ-12 забезпечує: повторне зведення ударного механізму на випадок осічки; запобігання від пострілу при неповністю замкненому затворі; автоматичне закривання та відкривання затвора при стрільбі.За найбільш важливими ознаками розрізняють такі основні типи затворів:

за ступенем автоматизації: автоматичні; напівавтоматичні; не- автоматичні;

за способом обтюрації* порохових газів: гільзової обтюрації;безгільзової обтюрації;

за типом замикаючої деталі: клинові (вертикальні і гори-зонтальні); поршневі (двотактні і тритактні).

Автоматичний затвор – такий, у якому всі операції з перезаряджання та здійснення пострілу автоматизовані. Напівавтоматичний затвор - у якому автоматизована частина операцій з перезаряджання та здійснення пострілу. Клиновий затвор - затвор, у якому основною замикаючою деталлю є клин; у поршневих затворах - поршень. 

Основні вимоги до конструкції затворів:

надійність - надійне замикання каналу ствола, яке зробило б неможливим передчасно відкривання затвора та забезпечило б добру обтюрацію порохових газів;

безпека в роботі - досягається наявністю запобіжних механізмів та блокуючих пристроїв, які роблять неможливим випадковий або передчасний постріл;

безвідмовність - працездатність затвора за будь-яких умов експлуатації при дотриманні правил поводження і нечутливість до частого розбирання та забруднення;

зручність у по­водженні - зручне відкривання та закривання при будь-яких кутах підвищення, можливість повторного зведення, автоматизація операцій; простота та зручність за­міни найбільш важливих деталей; технологічність конструкції; простота виготовлення, розбирання та складання; взаємозамінність деталей.

Залежно від призначення і будови до затворів можуть встановлюватись ще й спеціальні вимоги.

Загальна будова затвора 100-мм ПТП МТ-12. 

Відповідно до призначення затвора до його складу входять такі механізми: замикаючий; ударно-спусковий; екстракції (умовно їх можна назвати основними), а відповідно до функцій, які забезпечує конструкція затвора, ще й такі механізми: повторного зведення; запобіжний; автоматика (умовно їх можна назвати допоміжними)

Деталі ударного механізму, повторного взведення, ударника та запобіжника:

1- защіпка; 3 - пружина; 4 - пружина; 5 - стопор зведення; 6 - вісь зведення; 7 - вісь повторного зведення; 8 - зведення ударника; 9 - кришка ударника; 10 – ударник; 11 - пружина бойова; 16 - важіль повторного зведення; 18 – пружина; 19 - штифт конічний розвідний ; 20 - вісь важеля повторного зведення; 21 - стопорна шайба; 22 - гвинт; 23 - вісь важіля; 25 – важель натискний; 26 – натискач; 27 – пружина

9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2

Механічний підривник РГМ-2 – головний, ударний, запобіжного типу, з установками на миттєву, інерційну та сповільнену дії, використовується для комплектації: 122-мм гаубичних осколкових, осколково-фугасних, запалювальних димових снарядів зі сталистого чавуну; 130-мм гарматних осколково-фугасних та пристрілково-цілевказівних снарядів; 152-мм гарматних осколкових та осколково-фугасних снарядів

Підривник складається зтаких основних вузлів та механізмів: корпусу, головної втулки, ударного механізму, установлювального пристрою, сповільнювального пристрою, поворотно-запобіжного механізму, детонуючого пристрою.

Корпус призначений для розміщення основних вузлів та механізмів.

Головна втулка вгвинчується в корпус і призначена для розміщення в ній ударного механізму. 

Ударний механізм складається з: мембрани, ударника миттєвої дії (грибок, ударний срижень, жало), інерційного ударника з капсуль-підпалювачем, осідаючої гільзи з лапками, запобіжного кільця, лапчастого контрзапобіжника, запобіжної пружини, звідної пружини, контрзапобіжної пружини, запобіжних кульок, обмежуючого кільця.

Установлювальний пристрій складається з:установлювального ковпачка, установлювального крана, двох втулок, обмежуючої шпильки.

Заводська установка – кран на “0”, ковпачок – нагвинчено.

Сповільнюючий пристрій складається з: втулки, порохового сповільнювача.

Поворотно-запобіжний механізм складається з: поворотної втулки з пружиною, детонаційної втулки, нирця з чекою, стопорного механізму (стопора з пружиною, осідаючої втулки з пружиною, упорної кульки). Детонуючий пристрій складається з: капсуль-детонатора, передаточного заряду, детонатора. 

Механічний підривник РГМ-2: 1 – ковпачок; 2 – мембрана; 3 – обмежуюче кільце; 4 – осідаюча гільза; 5 – запобіжна пружина; 6 – кулька-запобіжник; 7 – кулька-стопор; 8 – втулочка; 9 – кран;10 – кільце- обтюратор; 11– корпус; 12 – осідаюча втулка; 13– пружина стопора; 14 – запобіжна пружина; 15 – стопор; 16 – донна втулка; 17 – детонатор; 18 – ковпачок; 19 – кришка; 20 – шпилька; 21 – контрзапобіжна пружина; 22 – грибок; 23 – ударний стрижень; 24 – запобіжна пружина; 25 – жало; 26 – ударник; 27 – втулка з капсуль-підпалювачем; 28 – сповільнююча втулка; 29 – корпус; 30 – запобіжна пружина; 31 – вісь; 32 – рубашка; 33 – передаточний заряд; 34 – донна втулка; 35 – детонуюча втулка; 36 – поворотна втулка; 37 – капсуль-детонатор; 38 – нирець; 39 – чека; 40 – контрзапобіжник; 41 – запо-біжне кільце; 42 – головка.

У службовому поводженні ударники утримуються від перемі-щення кулькою та осідаючою гільзою, а стопор утримує поворотну втулку в холостому положенні, при якому капсуль-детонатор зміщений відносно передаточного заряду і відділений від детонатора детонаторною втулкою. Для запобігання підривника від передчасної дії при установці крана на “З” служить нирець з мідною чекою, який при пострілі залишається цілим, але легко зрізається газами, які утворюються при запалюванні капсуль-підпалювача. При цьому нирець опускається в проріз поворотної втулки, застопорюючи її від повороту у зведений стан підривника.

Дія підривника РГМ-2

При пострілі: під дією сил інерції від лінійного прискорення осідають: осідаюча гільза, яка зчіплюється лапками із запобіжним кільцем; осідаюча втулка стопорного механізму, що звільняє упорну кульку, яка відцентровою силою відкочується у бік, даючи шлях для підйому стопора.Після вильоту снаряда із каналу ствола під дією пружин підіймаються: осідаюча гільза із запобіжним кільцем, звільняючи стопорну кульку, яка відкочується відцентровою силою, звільняючи реакційний та інерційний ударники; стопор, який звільняє поворотну втулку і вона повертається, суміщає капсуль-детонатор з передаточним зарядом, тобто здійснює зведення підривника.

^ При польоті: ударники миттєвої та інерційної дії утримуються від переміщення силами набігання запобіжної пружини та лапчастим жорстким запобіжником.

При зустрічі з перешкодою: при установці на миттєву дію (кран – на “О”, ковпачок – згвинчений) ударник миттєвої дії силою реакції перешкоди переміщається назад і наколює капсуль-підпалювач, промінь вогню якого через отвір в крані передається на капсуль-детонатор. Імпульс детонації останнього через передаточний заряд передається детонатору і від нього розривному заряду, який викликає підрив снаряда; при установці на інерційну дію (кран – на “О”, ковпачок – нагвинчений) інерційний ударник під дією сил інерції переміщається вперед, зрізуючи лапки лапчастого контрзапобіжника, і капсуль-підпалювач наколюється на жало, викликаючи детонацію детонаційного ланцюга та підрив снаряда; при установці на сповільнену дію (кран – на “З”, ковпачок – нагвинчений) підривник діє аналогічно, але промінь вогню від капсуль-підпалювача запалює пороховий сповільнювач, і капсуль-детонатор детонує тільки після його вигоряння.

Механічний підривник РГМ-6 є модернізацією підривника РГМ-2 у напрямку спрощення ударного механізму і використовується для комплектації: 100-мм осколково-фугасних та димових снарядів, 122-мм осколково-фугасних та пристрілково-цілевказівних снарядів.

Ударний механізм підривника РГМ-6 (рис. 3.26) складається з: мембрани, ударника миттєвої дії, інерційного ударника з капсуль-детонатором, осідаючої пружини, звідної пружини, двох запобіжних і однієї упорної кульки.