Змист

Білет № 1-----------------2

Білет № 2-----------------4

Білет № 3-----------------6

Білет № 4-----------------8

Білет № 5-----------------10

Білет № 6-----------------14

Білет № 7-----------------21

Білет № 8-----------------30

Білет № 9-----------------34

Білет № 10----------------39

Білет № 11----------------43

Білет № 12----------------46

Білет № 13----------------49

Білет № 14----------------52

Білет № 15----------------53

Білет № 16----------------56

Білет № 17----------------58

Білет № 18----------------62

Білет № 19----------------64

Білет № 20----------------70

Білет № 21----------------72

Білет № 22----------------76

Білет № 23----------------80

Білет № 24----------------88

Білет № 25----------------98

Білет № 1

1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.

ПРИЗНАЧЕННЯ Гальмо відкату служить для поглинання енергії руху відкатних частин гармати при відкаті і накаті. Склад: 1-корпус; 2-клапан модератора;3-сорочка модератора; 4-циліндр; 5-шток с поршнем; 6-веретено; 7-регулююче кільце; 8-задня кришка. Гальмо відкату складається з циліндра, штока, веретена та сальникового приладу. ПРИНЦИП ДІЇ При відкаті: Рідина, що знаходиться в циліндрі гальма між поршнем та сальником, проходить крізь похилі отвори в головці штока. Далі більша частина рідини піде через кільцевий зазор між регулюючим кільцем і веретеном у задню частину циліндра гальма відкату, де утвориться розряджений простір. Менша частина рідини піде між веретеном і внутрішньою поверхнею штока через похилі отвори у порожнину модератора, відіжме клапан модератора і заповнить замодераторну порожнину штока. Енергія руху відкатних частин поглинається за рахунок гідравлічного опору рідини, що побризкується через перемінний зазор між регулюючим кільцем і веретеном гальма відкату. При накаті: Рідина, що знаходиться у циліндрі гальма відкату за поршнем, піде в передню частину циліндра через перемінний кільцевий зазор між веретеном і регулюючим кільцем. Клапан модератора під дією пружини клапана перекриває порожнину модератора, і частина рідини, що попала у замодераторну порожнину, побризкується тільки через зазори, що утворюються канавками перемінної глибини між внутрішньою поверхнею штока і зовнішньою поверхнею сорочки модератора.

БУДОВА Опір рідини пробризкуванню через перемінні зазори між штоком і сорочкою модератора забезпечує гальмування накату.

2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.

Призначення: Фугасні снаряди призначені головним чином для руй-нування небетонованих польових споруд силою ударів і газів, а також для знищення живої сили, вогневих засобів і бойової техніки у місцях їх зосередження. Вони застосовуються тільки для ударної стрільби з гармат крупних калібрів. Осколкові снаряди призначені головним чином для знищення живої сили осколками корпусу, а також для по-давлення вогневих засобів, артилерії та руйнування легких польових укриттів; вони застосовуються для ударної стрільби, стрільби на рикошетах і дистанційної стрільби з гармат малого та середнього калібрів..

Будова: Корпус снаряда має нарізне вічко або пригвинтну головку з нарізним вічком під підривник. Корпус фугасних снарядів виготовляється з міцної сталі, а осколкових – із крихкої сталі або сталистого чавуну. Корпус осколково-фугасних снарядів виготовляється з міцної, але в той же час крихкої сталі. Розривний заряд виготовляється із бризантних вибухових речовин: сталевих снарядів, як правило, зі тротилу або флегматизованого гексогену, а снарядів сталевого чавуну – зі сплаву тротилу з динітронафталіном або із амотолу з тротиловою пробкою. Спорядження здійснюється методом заливки, пресування або шнекування.

Осколково- фугасний снаряд: 1 – оболонка; 2 – розривний заряд; 3 – підривник; 4 – це-

нтрувальні потовщення; 5 – ве-дучий поясок.

Дія: Під час вибуху на внутрішню поверхню корпусу снаряда діє тиск у 100–300 кг/см2 продуктів вибухового перетворення, які розривають корпус на осколки та надають їм імпульс сили. При цьому швидкість розльоту осколків становить 1000–1500 м/с. Для ураження цілі необхідно, щоб осколок був убивчим. Убивчим осколком для ураження живої сили є осколок масою 4–5г, що має убивчу енергію в 1·106 дж/м2. Осколкова дія основною для осколкових та осколково-фугасних снарядів при установці підривника на миттєву дію. Осколкову дію мають також фугасні, бетонобійні, бронебійні та кумулятивні снаряди. Осколкова дія снаряда характеризується числом убивчих осколків N, убивчим інтервалом R уб і величиною площі зони ураження S ур .