Інструкційна картка
до проведення практичного заняття № 2
з дисципліни «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»
Тема заняття: «Середовище міжнародних економічних відносин»
2. Мета проведення заняття: ознайомитись з cутністю, особливостями, типологією середовища МЕВ, закріпити теоретичні знання щодо особливостей різних видів МЕВ у практичній підготовці.
2.1. Після виконаної роботи студент повинен
знати:
суть, зміст та особливості середовища МЕВ
поділ видів МЕВ за сферами впливу та безпосередністю впливу дії
чинники природно-географічного, політико-правового, економічного та соціально-культурного середовищ МЕВ.
особливості технологічного середовища МЕВ
вміти
- розраховувати показники, що визначають ефект масштабу виробництва
- визначати показники, які свідчать про капіталонасиченість чи трудонасиченість країн.
Матеріально-технічне оснащення робочого місця: комп’ютери, інструкційна карта до проведення практичного заняття, лекційний матеріал, Презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint.
4. Інструктаж з техніки безпеки: безпечні роботи з використанням комп’ютерної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з ними
Короткі відомості з теоретичної частини роботи
Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних завзятів. Особливостями середовища МЕВ є:
-Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;
-Складність та різноманітність – які обумовлені, перш за все, різністю форм політичного правління, економічних систем, цінностями, які превалюють у суспільствах;
-Відносна невизначеність, що потребує інформованості, аналізу та розуміння від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;
-Динамічне протиріччя – з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною інерційністю країн, а з іншого – динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).
Рис.1. Умовна характеристика середовища МЕВ
Розрізняють внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище – це внутрішня будова МЕВ разом з внутрішнім законом існування, функціонування і розвитку (ЗЕД, управління, суб’єкти, форми, види). Зовнішнє середовище – це зовнішні фактори по відношенню до суб’єктів МЕВ, умови реалізації, форми та різні види МЕВ:
1. За сферами впливу:
- природно-географічні;
- політико-правове;
- економічне;
- соціально-культурне середовище.
2. За безпосередністю впливу дії:
- умови і фактори прямої (безпосередньої) дії – міжнародні організації, міжнародні правові норми, торговельні представництва, комунікаційні мережі – це все становить інфраструктуру МЕВ;
- умови і фактори непрямої (посередньої) дії.
Середовище міжнародних економічних відносин являє собою сукупність зовнішніх стосовно суб´єктів їх здійснення умов функціонування таких відносин, включаючи політичні, правові, загальноекономічні, соціально-культурні, етнонаціональні та інфраструктурні основи. Вказані суб´єкти вимушені враховувати й пристосовуватися до цих умов як на національному, так і регіональному (в межах міжнародних інтеграційних угрупувань) та інтернаціональному (в межах світової економіки в цілому) рівнях. На кожному із зазначених рівнів практична діяльність таких суб´єктів відбувається під впливом двох груп факторів: - безпосереднього впливу (наприклад, піднесення або падіння кон´юнктури світової економіки, лібералізації або посилення регламентації національних правових норм); - побічного впливу (покращання або погіршення стану політичних відносин між країнами, необхідність врахування етнонаціональних традицій споживачів різних країн тощо). Наслідком таких впливів може бути покращення або погіршення стану економічної рівноваги на національному чи інтернаціональному рівнях, що здійснюватиме позитивний або негативний вплив як на національну економічну безпеку, так і сукупну стабільність міжнародної економіки.
Політичні умови здійснення міжнародних економічних відносин пов´язані, насамперед, із рівнем політичної стабільності в окремих країнах, їх міждержавних союзах та світі в цілому. Так, у період другої світової війни цілісна система міждержавних економічних зв´язків була повністю дестабілізована внаслідок цілковитого припинення взаємин між двома сторонами воєнного конфлікту, а також докорінних змін у структурі цих зв´язків із переходом до домінування в них не мирної, а військової продукції. При політичній нестабільності в окремій країні доводиться враховувати підвищені ризики відмови від оплати отриманих товарів, експропріації іноземної власності тощо.
Правове середовище та його зміни також суттєво впливають на стабільність та розвиток міжнародних економічних відносин.
Серед загальноекономічних умов першочергове значення має рівень господарського потенціалу країни, у відповідності з яким вона має більші чи менші можливості включення до міжнародного співробітництва, а також забезпечує відповідні конкурентні позиції на світовому ринку. До таких умов відноситься також ступінь зрілості ринкових відносин, що має виключне значення для України та інших держав, які перебувають на етапі трансформації своєї суспільно-економічної бази після відмови від командно-адміністративної моделі її функціонування.
Природно-географічне середовище міжнародних економічних відносин. До групи природно-географічних факторів і умов належать: 1) різниця у величині території країн, що співпрацюють; 2) різниця у чисельності населення; 3) географічне розташування; 4) нерівномірність кліматичних умов; 5) наявність або відсутність тих чи інших природних ресурсів; 6) наявність виходу до моря; 7) наявність судноплавних річок. Найголовніші умови та фактори, що впливають на розвиток міжнародних економічних відносин, пов’язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів, з їх наявністю чи відсутністю у різних країнах. Досить значну роль відіграють такі фактори, як величина території країни і кількість населення. Чим менша країна, тим більшою є потреба у її спеціалізації. Великі ж країни, як правило, багаті й на природні ресурси і мають широкий спектр кліматичних умов, що нівелює проблему ресурсів. Не менш важливу роль відіграє розташування країни щодо інших країн та світових торговельних шляхів. Країни, що знаходяться на їх перетині, як правило, спеціалізуються на наданні посередницьких послуг фінансового, комерційного й транспортного типу. Звідси й термін – «геополітичне розташування», що означає це розташування країни щодо інших країн, регіонів, транспортних шляхів (водних, сухопутних, повітряних), а також щодо зіткнення різноманітних інтересів суб’єктів світового господарства.
Політико-правове середовище міжнародних економічних відносин. Сукупність політико-правових факторів, які впливають на функціонування та ефективність участі країни в цілому та окремих суб’єктів підприємницької діяльності в МПП, можна класифікувати за такими напрямами: 1) політико - правове середовище своєї країни; 2) політико-правове середовище країни-партнера; 3) законодавче регулювання, прийняте у світовому співтоваристві. Політико-правове середовище своєї країни аналізується за наступною схемою: а) аналіз законодавчих актів, які діють всередині країни, але опосередковано впливають на ефективність зовнішньоекономічних операцій: – регулювання мінімального розміру заробітної плати; – законодавство з охорони навколишнього середовища; – рівень оподаткування; б) зовнішня політика країни.
Політико-правове середовище зарубіжної країни детально аналізується з метою запобігання або зниження ризиків на зарубіжних ринках. Виділяють такі групи ризиків: а) майнові, пов’язані з втратою власності; б) функціональні, що виникають у результаті поточної діяльності фірми; в) ризики переміщення, які виникають у зв’язку з переказом доходів через національні кордони. Для оцінки рівня привабливості політико-правового середовища країни-партнера аналіз, аналогічний відповідному аналізу щодо своєї країни, доповнюється додатковими напрямами дослідження: а) співвідношення політичних сил у країні; б) характер і ступінь впливу державних інституцій на економічні процеси; в) ступінь розвитку державного суверенітету; г) міжнародні позиції країни в ООН та на світовій арені в цілому.
Третій напрям аналізу – міжнародне політико-правове середовище. Воно складається з таких елементів: а) міжнародна політика – сукупність методів і засобів, спрямованих на досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів усіх суб’єктів міжнародних відносин. Відзначимо, що міжнародна політика має більший вплив на розвиток міжнародних економічних відносин, ніж внутрішня політика – на розвиток національної економіки, оскільки національна економічна система у більшості країн складалася протягом тривалого часу і набула ознак самодостатності. Тому раптова зміна внутрішньої економічної політики не може відразу помітно змінити напрям її розвитку. Світове господарство склалося пізніше і ще знаходиться на стадії формування, тому помітно реагує на зміни міжнародної політики. Крім того, міжнародні економічні відносини функціонують на більш відповідальному рівні дотримання правових і договірних норм, порушення яких мають значно помітніші і відчутніші наслідки; б) міжнародні правові інституції – сукупність міжнародних правових органів: конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій: – міжнародні конференції, конгреси, наради в основному виробляють норми в певних напрямах розвитку міжнародних відносин, скликаються рідко, інколи – періодично; – міжнародні комітети та комісії – це постійно діючі інститути, завданням яких є втілення в життя намірів, ухвалених на міжнародних нарадах, конференціях, конгресах, а також підрозділи організацій; – міжнародні організації – це стійкі, міцно зорганізовані інститути зі своїми органами управління, що діють на основі чітко визначених статутних засад, мають класифікацію (рівень створення, рід діяльності, рівні представництва).
Розрізняють міжнаціональні та наднаціональні органи регулювання міжнародних відносин. Міжнаціональні виконують рекомендаційно-координаторські функції, постанови яких бажані для виконання.Наднаціональні – це інституції (як правило, блокових об’єднань), які здійснюють наказово-координаторські функції і постанови яких мають виконуватись беззаперечно. Сукупність міжнародних інституцій складає управлінську систему, яка регулює міжнародні відносини; в) міжнародні правові норми, які виробляються міжнародними інституціями і забезпечують регулювання міжнародних відносин на різних рівнях (норми міжнародного, приватного, цивільного та патентного права). Сукупність міжнародних правових інституцій та вироблених ними правових норм має назву інституційного забезпечення міжнародних відносин; г) членство країн у міжнародних (регіональних) об’єднаннях. У групові об’єднання країни вступають на основі спільності інтересів. Спільність інтересів випливає з: – подібності природно-географічних умов: географічного розташування; природних ресурсів; – подібності історико-національного розвитку;– спільності конкурентів; – подібності соціально-економічного розвитку (організація економічної кооперації та розвитку; – спільності військового будівництва: країни-члени НАТО. Розподіл світового господарства на інтеграційні угруповання здійснює суперечливий вплив на розвиток МЕВ. З одного боку, це сприяє розвитку економічних відносин між країнами, які є членами таких організацій, але з іншого – створює перешкоди економічним відносинам між країнами, що належать до різних угруповань.
Економічне середовище міжнародних економічних відносин. До нього належать такі фактори: 1) переважаючі відносини власності в країні; 2) механізм організації національних господарств, тобто сукупність форм, в яких здійснюється конкретне регулювання повсякденного економічного процесу; 3) виробничі та зовнішньоекономічні традиції країни; 4) економічний потенціал країни. Причому враховується не тільки наявність ресурсів, а й можливість їх ефективного використання, оптимальність розвитку народногосподарських структур і експортних потенціалів; 5) якісний рівень і диверсифікація розвитку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; 6) рівень розвитку засобів виробництва, техніки та технології, який характеризується: – прискоренням темпів морального зносу обладнання та устаткування; – технологічною диверсифікацією; – сумісністю технологій; 7) міжнародна спеціалізація економічної діяльності країн; 8) рівень розвитку інфраструктури; 9) спорідненість економічних структур країн; 10) демографічна ситуація, яка характеризується загальним обсягом, структурою, перспективами росту населення окремих країн; 11) рівень споживання населення, який визначається доходами, цінами, заощадженнями, доступністю одержання кредитів.
Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин. Незважаючи на економічну цілісність сучасного світу, стереотипи поведінки та системи цінностей, які проявляються в ході контактів між людьми, ще далеко не уніфіковані. Кожна країна має свої традиції, норми та заборони. Ігнорування культурних особливостей та їх основних елементів може суттєво гальмувати розвиток міжнародних економічних відносин. Вплив соціально-культурного середовища на динаміку світогосподарських зв’язків здійснюється у формі сприйняття зарубіжним споживачем товару чи послуг, специфіки поведінки споживача на ринку, можливостей впливу на нього. Крім того, культурне середовище формує своєрідні норми поведінки в бізнесі. Соціально-культурне середовище аналізується, як правило, за такими напрямками: – мова; – релігія; – ідеологія; – особливості історичного розвитку; – національні традиції, інші культурні цінності; – норми поведінки в бізнесі, діловій етиці та менеджменті; – соціальні інститути.
В сучасних умовах велика увага приділяється технологічній складовій середовища. Воно, перш за все, характеризується рівнем енергозабезпечення країни, наявністю і розгалуженістю транспортної мережі, інформативним забезпеченням економічної діяльності, можливостями втілення у виробництво високих технологій та ін.
Як висновок потрібно зазначити, що знання основних елементів характеристики середовища міжнародних економічних відносин може суттєво впливати на їх розвиток. Знання характеристики існуючого середовища дає можливість більш детальніше охарактеризувати країну як суб'єкт міжнародних економічних відносин.
Зміст і послідовність виконання завдань:
6.1.Вирішення тестових завдань,
6.2.Вказати на поставлені запитання стосовно даної теми (Правильно / Неправильно, Так/Ні)
6.3.Вирішити сутиаційні задачі,
6.4. Розроблення Power Poin презентацій для закріплення теми !!!!