- •Предмет, мета і об'єкти дослідження історії первісного суспільства.
- •Формування малої патріархальної сім'ї. Унілокальний шлюб.
- •Дискусійні проблеми первісної історії.
- •Виникнення надлишкового продукту, диференціація власності.
- •Проблеми найменування,хронології та періодизації історії первісного суспільства.
- •Процес соціалізації. Становлення індивіда як соціальної особистості.
- •Проблема сутності соціогенезу.
- •Писемні і лінгвістичні джерела.
- •Загальна періодизація первісної історії. Л.Г.Морган, с. Толстов.
- •Проблема походження шлюбу і сім'ї.
- •Епоха " неолітичної революції-", виникнення феномену осілості.
- •Світоглядні уявлення первісних людей. Міфологія. Зародки релігійних уявлень. Поховальний комплекс.
- •Абсолютна і відносна хронологія. Методи визначення абсолютного віку пам'яток.
- •Характеристика викопних людиноподібних мавп.
- •Археологічна, геологічна, антропологічна періодизації первісності.
- •Тотемізм. Магія. Фетишизм. Анімізм.
- •Егалітарні, ранжировані і стратифіковані суспільства, методи розподілу в них.
- •Проблема появи землеробства, його генезису в різних регіонах земної кулі.
- •Систематизація джерел первісної історії.
- •Виникнення ранньопервісної общини. Характеристика господарства, матеріальної культури, жител та поселень.
- •Виникнення рас, їх класифікація. Великі і малі раси.
- •Співвідношення соціального і біологічного в становленні людського суспільства.
- •Американська школа історичної етнології.
- •Час і місце появи гомінід.
- •Образотворче мистецтво неоліту.
- •Становлення держави. Інституалізація влади, її основні напрями.
- •Ранні і пізні неандертальці. Спосіб життя перших людей.
- •Виникнення празнарядійної діяльності..
- •Марксистська концепція походження людини і суспільства.
- •Еволюціоністський напрямок в історіографії первісної історії. Ч.Дарвін, л.Морган, Мортільє, е. Тейлор.
- •Праобщина - первісний людський колектив.
- •Дифузіонізм - антиеволюційний напрямок в науці.
- •Кроманьйонці, їх морфофізіологічна характеристика.
- •Проблема часу і місця формування неантропа.
- •Мистецтво епохи палеоліту.
- •Проблеми історії первісного суспільства в працях радянських дослідників.
- •Типи общин в неоліті. Організація влади, її ієрархічний характер.
- •Проблеми первісної історії в працях російських вчених XIX - поч. XX ст.Ст.
- •Роль полювання в розвитку праобщини.
- •Поняття антропогенезу.
- •Характер розподілу праці в неолітичних суспільствах. Різні системи обміну.
- •Характеристика сімейно-шлюбних відносин в пізньопервісній общині. Формування моногамної сім'ї
- •Пітекантропи і синантропи, їх морфофізіологічна характеристика.
- •Духовна культура людей пізньопервісної общини.
- •Морфофізіологічна характеристика американоїдів, протомонголоїдів і протоавстралоїдів.
- •Соціологічна течія у Франції.
- •Неоліт як період становлення і розвитку пізньопервісної общини.
- •Реконструкція розселення людських популяцій в Америці, Австралії, Індонезії.
- •Археологічні і антропологічні джерела.
- •Внутрішні і зовнішні джерела. Культурні і природні джерела.
- •Поява раціональних знань. Поняття часу. Підвищення рівня математичних та астрономічних знань.
- •Етнологічні джерела. Дані природничих наук. Геологія, палеокліматологія.
- •Структура, організація влади і управління в ранньопервісній общині.
- •Зміни в характері домобудівництва в неоліті, поява ткацтва, вдосконалення транспортних засобів.
- •Класифікація палеолітичних знарядь за Гіде Мортіл'є.
- •Екологічні обставини антропогенезу.
- •Обряди і церемонії в первісності.
- •Характеристика четвертинного періоду - часу появи людини.
- •Зародження експлуатації, її форми.
- •Погляди античних вчених на первісність.
- •Виникнення писемності.
- •Виникнення мислення та мови.
- •Накопичення етнографічних знань в епоху великих географічних відкриттів.
- •Наукові гіпотези щодо питання про час виникнення і місце появи людини сучасного типу.
- •Передумови, загальний хід і форми розкладу первісного суспільства.
- •Витоки ідеологічних уявлень та мистецтва.
- •Поява напівмавп в третинному періоді, їх характеристика.
Світоглядні уявлення первісних людей. Міфологія. Зародки релігійних уявлень. Поховальний комплекс.
В історії первісних вірувань якнайрізніших племен і народів, можна виділити три історичні типи уявлень про надприродне – “чуттєво-надчуттєвий”, демоністичний і теїстичний. Перший з цих типів репрезентує найдавніші вірування, що складалися ще в епоху ранньородового суспільства й відомі у формах фетишизму, тотемізму, анімізму, первісної магії.Для них характерними були уявлення про зрощеність надприродного з тілесним, його індивідуальність, зооморфність, обмеженість сфери впливу на довкілля та притаманність йому орудної функції (здатності не творити, а лише орудувати готовим).
Продуктом подальшого релігієтворення став другий тип вірувань в надприродне – демоністичний, які полягали у вірі в духів. Ці вірування сформовані в умовах розвинутого родоплем’яного суспільства, були уявленнями про існування безплотних надприродних істот – духів. Демоністичні вірування були найважливішою і найпоширенішою формою релігійного освоєння древнього світу.В умовах суспільства, що ставало на шлях соціально диференційованого розвитку, поступово зароджується історично третій тип уявлення про надприродне – теїстичний, пов’язаний з вірою в богів. Для цього типу, що існує спершу у вигляді політеїзму, а потім набирає й монотеїстичного змісту, характерними є уявлення про надприродне як могутню, всевладну істоту – Бога.Історичні дані щодо найдавніших вірувань, на жаль, дуже обмежені, все ж дають підстави вважати, що серед них мали поширення фетишистські вірування Ці вірування репрезентують, зокрема, камінці-фетиші та стулки річкових черепашок. є живими істотами і можуть мати для них охоронне значення (амулети, талісмани), завдавати ворогові шкоди, викликати чи притягати дощ, лікувати від пропасниці тощо.Що ж до тотемістичних вірувань , то вони полягали в уявленнях про кровні зв’язки даного роду чи племені з певним тваринним чи рослинним “співродичем”.Тотем видавався реальною істотою, котра, проте, має особливі, “надчуттєві” якості, завдяки яким вона може надавати людям як своїм братам і сестрам певної помочі.Але особливо поширеними серед залишків найдавніших уявлень були анімістичні вірування Вони полягали у вірі в існування у тілі двійника – душі, що видавалася цілком реальною істотою – чоловічком у зіниці ока, пташкою у грудях, парою, кров’ю і т. ін.Вважалося, що від душі, яка має особливі властивості, залежать стани людини – життя і смерть,сон і неспання, здоров’я й недуга і що на душу, в свою чергу, можна впливати засобами контактної магії (харчем, ласкою тощо). Наші пращури, правдоподібно, часто уявляли душу у вигляді крові: розлита по тілу, вона давала життя усім його органом. Про такі уявлення свідчать численні поховання вохрованих покійників у ямах або скринях з кам’яних плит: вважалось, що вохра підтримує життєві сили душі, яка є носієм життя. Причому, первісні мисливці вважали, що душі померлих, залишаючи тіло, перебувають десь поблизу, в звичному для них довкіллі, а не відлітають на небо, у “Вирій” – такі уявлення з’являються пізніше, пов’язуючись з вірою в духів та обрядами трупоспалення.
