61. Передумови, загальний хід і форми розкладу первісного суспільства.

За часів становлення первісного суспільства виникли початкові форми його організації, почала зароджуватись як матеріальна, так і духовна куль¬тура. Початкова форма організації суспільства називається первісним люд¬ським стадом або праобщиною, початок якої, ймовірно, збігається з виокрем-ленням людини з тваринного світу та утворенням суспільства, з виготов¬ленням і застосуванням знарядь праці. Кінець періоду існування праобщини збігається з переходом від раннього до середнього або пізнього палеоліту.Основою життя найдавніших людей були збиральництво та полювання, співвідношення яких у різні історичні епохи і в різних географічних умо¬вах не було однаковим. Проте безсумнівно, що полювання як прогресивні¬ша галузь господарства великою мірою визначало розвиток первісних люд¬ських колективів, адже ця форма трудової діяльності змушувала членів праобщини дедалі тісніше згуртовуватися в трудовому процесі. Перехід навіть до найпростіших трудових операцій міг відбутися лише в колективі, за стадних норм поведінки. З епохою праобщини пов'язано виникнення перших знарядь праці. Найдавнішими доцільно оформленими кам'яними знаряддями були гальки, оббиті кількома грубими сколами на одному кінці, а також відщепи, сколоті з таких гальок. Використовували і так звані ручні рубила з кременю, різно¬манітні гостроконечники, скребла. Ручне рубило та інші знаряддя застосовувалися для викопування коріння, розбирання туш убитих звірів тощо. Полювання було переважно загінним.Застосовувалися і знаряддя праці з дерева, але до наших часів вони не збереглися.

Величезну роль у житті первісної людини відіграв вогонь, використання якого свідчило про оволодіння людьми надзвичайно могутньою силою при¬роди. Вогонь давав тепло, використовувався для приготування їжі, випалю¬вання робочих частин дерев'яних знарядь, при загінному полюванні тощо. Тривалий час вважалося, що єдиним житлом людини в епоху праоб¬щини були печери. Проте знайдено кілька поселень із збудованим жит¬лом. Так, в Україні на стоянці Молодова знайдено залишки житла, викла¬деного з кісток мамонта. Поява людини сучасного типу була тісно пов'язана з піднесенням про¬дуктивної діяльності під час переходу від раннього до пізнього палеоліту. Це виявилося насамперед у виникненні нової техніки обробки каменю, що давало змогу створювати спеціальні знаряддя — скребла, різці, вістря з затупленим краєм, ножі, гострі та легкі наконечники списів. Багато кам'я¬них знарядь пізнього палеоліту були вже з дерев'яними та кістяними руч¬ками. Водночас з каменем широко застосовувалися кістка та ріг, з яких виготовляли шила, голки, наконечники мотик, списів тощо. Значні зрушення у розвитку виробництва змінили й організацію суспіль¬ства. Зростання технічної озброєності людини в її боротьбі за виживання створило умови для існування досить сталих господарських колективів. На відміну від праобщини рід був уже цілком сформованим людським колек¬тивом. Зачатки первісного колективізму, тісне співробітництво і згурто¬ваність членів роду досягли у ньому найвищого розвитку. Відносини спо¬рідненості при цьому усвідомлювались як економічні.Визнання родових зв'язків набуло суспільного значення, стало основ¬ною ознакою нового виробничого колективу — родової общини, яка при¬йшла на зміну людському стаду (праобщині). Піднесення виробництва, кращі умови існування людей сприяли зростан¬ню чисельності населення, що супроводжувалося зменшенням дичини побли¬зу поселень. Мисливці пізнього палеоліту почали поступово переселятися з раніше освоєних місць у пустельні до того північні області Європи та Азії. Просуваючись з Азії через Берингову протоку, люди вперше заселили Америку.

Знахідки черепів пізньопалеолітичних людей свідчать про те, що основні расові особливості, які існують нині, сформувалися вже в епоху пізнього палеоліту. Ці особливості більш або менш точно збігалися з межами материків. Європеоїдна раса сформувалася переважно в Європі, монголоїдна — в Азії, представники негроїдної раси населяли Африку та Австралію. Важливим рубежем розвитку людства був перехід від споживання готових продуктів природи до їхнього виробництва, тобто від привласню¬ючого господарства до відтворюючого. За існування ранньородовоїрозвинутіше мисливсько-збиральницьке общи¬ни виділяють два етапи відтворюючої діяльності: архаїчне та господарство. Межею між ними є застосуван¬ня нового, ефективного знаряддя мисливства — лука зі стрілами. Найвищим і останнім етапом багатотисячолітнього кам'яного віку був неоліт. У цей час ширше використовуються рублячі знаряддя, якість яких підвищувалася через шліфування поверхні. Характерним знаряд¬дям була сокира, що полегшувала розчистку лісових ділянок для земле¬робства, а пізніше — обробку деревини для будівель, виготовлення човнів з дерева тощо.

Найважливішою ознакою доби неоліту була кераміка і глиняний по¬суд. Саме тому його іноді називають керамічним віком. Значного розвитку набуло плетіння, на основі якого розвилося ткацтво. Проте найважливіши¬ми були зміни в господарстві, пов'язані із вдосконаленням землеробства та скотарства.