- •Предмет, мета і об'єкти дослідження історії первісного суспільства.
- •Формування малої патріархальної сім'ї. Унілокальний шлюб.
- •Дискусійні проблеми первісної історії.
- •Виникнення надлишкового продукту, диференціація власності.
- •Проблеми найменування,хронології та періодизації історії первісного суспільства.
- •Процес соціалізації. Становлення індивіда як соціальної особистості.
- •Проблема сутності соціогенезу.
- •Писемні і лінгвістичні джерела.
- •Загальна періодизація первісної історії. Л.Г.Морган, с. Толстов.
- •Проблема походження шлюбу і сім'ї.
- •Епоха " неолітичної революції-", виникнення феномену осілості.
- •Світоглядні уявлення первісних людей. Міфологія. Зародки релігійних уявлень. Поховальний комплекс.
- •Абсолютна і відносна хронологія. Методи визначення абсолютного віку пам'яток.
- •Характеристика викопних людиноподібних мавп.
- •Археологічна, геологічна, антропологічна періодизації первісності.
- •Тотемізм. Магія. Фетишизм. Анімізм.
- •Егалітарні, ранжировані і стратифіковані суспільства, методи розподілу в них.
- •Проблема появи землеробства, його генезису в різних регіонах земної кулі.
- •Систематизація джерел первісної історії.
- •Виникнення ранньопервісної общини. Характеристика господарства, матеріальної культури, жител та поселень.
- •Виникнення рас, їх класифікація. Великі і малі раси.
- •Співвідношення соціального і біологічного в становленні людського суспільства.
- •Американська школа історичної етнології.
- •Час і місце появи гомінід.
- •Образотворче мистецтво неоліту.
- •Становлення держави. Інституалізація влади, її основні напрями.
- •Ранні і пізні неандертальці. Спосіб життя перших людей.
- •Виникнення празнарядійної діяльності..
- •Марксистська концепція походження людини і суспільства.
- •Еволюціоністський напрямок в історіографії первісної історії. Ч.Дарвін, л.Морган, Мортільє, е. Тейлор.
- •Праобщина - первісний людський колектив.
- •Дифузіонізм - антиеволюційний напрямок в науці.
- •Кроманьйонці, їх морфофізіологічна характеристика.
- •Проблема часу і місця формування неантропа.
- •Мистецтво епохи палеоліту.
- •Проблеми історії первісного суспільства в працях радянських дослідників.
- •Типи общин в неоліті. Організація влади, її ієрархічний характер.
- •Проблеми первісної історії в працях російських вчених XIX - поч. XX ст.Ст.
- •Роль полювання в розвитку праобщини.
- •Поняття антропогенезу.
- •Характер розподілу праці в неолітичних суспільствах. Різні системи обміну.
- •Характеристика сімейно-шлюбних відносин в пізньопервісній общині. Формування моногамної сім'ї
- •Пітекантропи і синантропи, їх морфофізіологічна характеристика.
- •Духовна культура людей пізньопервісної общини.
- •Морфофізіологічна характеристика американоїдів, протомонголоїдів і протоавстралоїдів.
- •Соціологічна течія у Франції.
- •Неоліт як період становлення і розвитку пізньопервісної общини.
- •Реконструкція розселення людських популяцій в Америці, Австралії, Індонезії.
- •Археологічні і антропологічні джерела.
- •Внутрішні і зовнішні джерела. Культурні і природні джерела.
- •Поява раціональних знань. Поняття часу. Підвищення рівня математичних та астрономічних знань.
- •Етнологічні джерела. Дані природничих наук. Геологія, палеокліматологія.
- •Структура, організація влади і управління в ранньопервісній общині.
- •Зміни в характері домобудівництва в неоліті, поява ткацтва, вдосконалення транспортних засобів.
- •Класифікація палеолітичних знарядь за Гіде Мортіл'є.
- •Екологічні обставини антропогенезу.
- •Обряди і церемонії в первісності.
- •Характеристика четвертинного періоду - часу появи людини.
- •Зародження експлуатації, її форми.
- •Погляди античних вчених на первісність.
- •Виникнення писемності.
- •Виникнення мислення та мови.
- •Накопичення етнографічних знань в епоху великих географічних відкриттів.
- •Наукові гіпотези щодо питання про час виникнення і місце появи людини сучасного типу.
- •Передумови, загальний хід і форми розкладу первісного суспільства.
- •Витоки ідеологічних уявлень та мистецтва.
- •Поява напівмавп в третинному періоді, їх характеристика.
Зародження експлуатації, її форми.
Другий великий суспільний поділ праці — виділення ремесла — сприяв подальшому вдосконаленню та підвищенню її продуктивності. Нові знаряддя праці (мотика, плуг) були розраховані не на колективне, а на індивідуальне використання. Почали використовувати індивідуальну працю, на основі якої поступово виникли приватна власність і приватне господарство, що зумовило майнову нерівність і експлуатацію. Першою формою експлуатації була експлуатація рабів, яких брали у полон під час міжплемінних сутичок, війн. Згодом, у зв'язку із зростанням майнової нерівності, на рабів почали перетворювати не лише полонених, а й своїх сородичів, які потрапляли в боргову залежність.
Утвердження родоплемінного ладу сприяло розвиткові не лише матеріальної культури, а й духовного життя первісної людини. Значних успіхів було досягнуто в розвитку мислення, мови, мистецтва, основ прикладних знань та елементів ідеологічних уявлень.
Погляди античних вчених на первісність.
Виникнення писемності.
Покращується процес передачі знань. З´являється підгрунтя для зародження і розвитку писемності: збільшується обсяг інформації, ускладнюється її характер і спеціалізація. Водночас створюються умови для збереження і використання пам´яток письма. Рівень розвитку мови залежить від обсягуінформації, що його накопичує суспільна група. Коли цей обсяг сягає певної кількості, яку вже важко, не розгубивши, тримати в пам´яті, виникає писемність.
Історично писемність пройшла три фази свого розвитку. Перший етап - піктографія. У цьому виді письма користувалися схематичними малюнками, які позначали предмети і явища дійсності. Просте й зрозуміле кожному, це письмо влаштовувало людство тоді, коли обсяг інформації та її характер не були складними і великими. Але з ускладненням розумової діяльності, розвитком мислення й появою абстрактних понять піктограми вже не могли задовольнити спільноту в справі закріплення та передачі інформації. Наступним видом писемності стає ідеографія. Вона послуговувалася не малюнками, а знаками слів чи понять. Тому ідеографію називають ще лого-графією. Знак зовсім не повинен був нагадувати те явище, яке ним позначалося. Він був лише його символом, значення якого за домовленістю ставало зрозумілим усій спільноті. Ідеограма могла вже позначати будь-яке абстрактне поняття, як, скажімо, сучасні цифри або ієрогліфи китайської, японської чи інших східних мов. Фонографія -звукове письмо, орієнтоване на передачу основних звукових елементів мови, з яких складаються слова. Оскільки таких елементів небагато, фонографія спрощує обмін інформацією і наближується до усного спілкування, робить писемну мову більш доступною і універсальною в головній меті - фіксації людської думки. Становлення звукового письма відбулося далеко поза хронологічними межами первісної культури. Сама ж писемність, як одне з найважливіших культурних надбань людства, своєю появою завершила первісний етап розвитку суспільства і відокремила його від доби класових цивілізацій.