59. Характеристика четвертинного періоду - часу появи людини.

Палеогеновий період. В 1866р. німецький геолог К. Науман запропонував осадочні породи, що залягають на крейдяних, називати палеогеновим. Слово палеоген означає “давня геологічна обстановка”. Вперше його виокремили в Парижсько-Лондонському басейні. В подальшому, коли було встановлено, що палеогенові моря від Тетісу вдавались в Євразію у вигляді великих заток, стало зрозумілим, що вони мали свої особливості і їх фауна вже значно відрізнялась між собою. Тому стратиграфічне розчленування морських відкладів палеогену на яруси часто має місцевий характер. Спільними залишаються тільки назви відділів.

Відклади палеогену добре збереглися і на Україні. Вони представлені глинами, мергелем, пісками, бурим вугіллям, вапняками. Але поширення їх різне. У Києві та його околицях можна спостерігати мергелі і піски, а в Карпатах - в районі Яремчі та Міжгір'я, - потужні товщі флішу.

Неогеновий період. Цей період виділив у 1853 р. австрійський учений М. Гернес. Слово неоген означає “нове народження” або “нова геологічна обстановка”. В цей час палеогеографія і органічне життя на Землі були вже схожі до сучасних. Оскільки новітні рухи земної кори з найбільшою силою проявилася на південних окраїнах Євразії, старий океан Тетіс поділився на окремі моря. На Україні морських відкладів неогену найбільше в Причорномор’ї, рівнинній частині Криму, на Поділлі, Прикарпатті та Закарпатті. Вони представлені вапняками, пісками, глинами. В долинах Дніпра, Дністра, Південного. Бугу, Сіверського Дінця збереглися відклади давніх річок, а на вододілах лісостепової та степової зон - червоно-бурі гончарні глини.Неоген поділяють на міоцен N1 і пліоцен N2. Назви від грец. “міо”- менше, нижче і “пліо” – більше і “цен” – новий (у складних словах) або простіше – “давніший” і “новіший”. В них виділяють відповідно 6 і 5 віків. Тривалість неогену приблизно 23 млн років.

Антропогеновий (четвертинний ) період. Період виділив у 1829 р. бельгійський геолог Ж.Денуайє, який об`єднав найновіші нашарування в окрему, четверту по порядку, як тоді вважали, або четвертинну систему відкладів. Пізніше (в 1837 р) дослідники північних районів і гірських систем цей період назвали „льодовиковим”. А ще через 2роки Ч.Лайєль назвав його „плейстоценом”, що в перекладі з грецької означає „найновіший”. Оскільки в цей період з”явилась людина, російський академік О.П.Павлов (1922 р) запропонував назвати його „антропозоєм”, згодом став „антропогеном”. Саме тому в літературі можна зустріти різні назви: „четвертинний період”, „плейстоцен”, „антропоген”, „льодовиковий період” і навіть „гоміцен” (наприклад в палеонтологічному музеї НАН України)

Головною подією в кліматі антропогену були материкові зледеніння. Більшість дослідників вважає, що їх було 4: Окське, Дніпровське, Московське і Валдайське. Між ними були віки потепління (міжльодовикові епохи), під час яких льодовики відступали на північ. Ці події і зумовили поділ четвертинного періоду на 4 відділи: нижньо-, середньо-, верхньочетвертинний і сучасний. Індекс четвертинного періоду Q (початкова буква латинського слова Qvarter – четвертий), а відділи позначаються індексами Q1, Q2, Q3, Q4. Коли вживають термін “антропоген”, то індекси ставлять Ар або An. При вживанні терміну “плейстоцен”, його дрібніші підрозділи називають (знизу вверх): еоплейстоценом, мезоплейстоценом, неоплейстоценом. Голоценом називають відклади, вік яких близько 10 тис. років. Слово “голоцен” пішло від грецького “гол”, що означає “цілком” і “цен” – “новий”, тобто цілком новий або, по-нашому – сучасний відділ, тому що всі представники рослинного і тваринного світу повністю відповідають сучасним. Тривалість антропогенового періоду, як вважає більшість вчених в галузі геології, – від 2,0 до 2,8 млн. років.

За походженням відклади бувають льодовикові, алювіальні, озерні, водно-льодовикові, морські, делювіальні, елювіальні, еолові, болотні, пролювіальні, вулканогенні, лиманні, лиманно-морські тощо.

Породи антропогену переважно континентальні і пухкі, іноді зцементовані, трапляються метаморфізовані в зоні контактного метаморфізму, що буває тільки в областях вулканічної діяльності. Але нерідко зустрічаються і магматичні - особливо в областях сучасної вулканічної діяльності. Потужність порід досягає 1000 м і більше.Переважають континентальні типи відкладів (в зв`язку з тим, що суша на протязі антропогенового періоду покривалась морем мало).Характерною особливістю антропогенового (четвертинного) періоду є те, що відбулось нерозривне формування відкладів різних генетичних типів і рельєфу: терас річкових, долин, ярів, еолових і льодовикових форм, схилів вододілів тощо. Тому контури багатьох форм рельєфу співпадають з генетичними типами відкладів, а вік рельєфу той же, що і вік порід.