44. Пітекантропи і синантропи, їх морфофізіологічна характеристика.

Дюбуа відкрив, Яванський пітекантроп – примітивний тип людини, а не перехідна ланка, 165-175 см., мозок 750-900 см 3, відсутність підборідного виступу на щелепі. Співіснували невеликими групами, кочували. Стоянки біля води, займалися збиральництвом, виголошували примітивні звуки.

Синантроп – мозок 1055см3, кіски черепа масивні, лоб скошений, розвинутий кісковий валик, зріст 150 -160см. Канібалізм, займалися полюванням,збиральництвом, рибальством, користувалися вогнем, але не добували його. Жили в печерах, мови не знали, але вигукували звуки з певною інтонацією. Спілкувалися мовою жестів.

45. Духовна культура людей пізньопервісної общини.

Продуктом розвитку ранньородової общини стали релігійні вірування, їх виникнення пов'язане з певним рівнем розвитку інтелекту людини, зачатками теоретичного мислення, можливостями відриву думки від дійсності. У первісних віруваннях втілено фантастичне усвідомлення людьми їх залежності від сил природи. За верхнього палеоліту виникають різні форми релігійних вірувань: тотемізм (від алгонкін. - його рід), анімізм (від лат. - душа, дух), фетишизм (від португ. - амулет, талісман), магія (від грец. - чарівництво). Тотемізм - це віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка (тотема), яким могла б бути тварина, рослина чи навіть предмети неживої природи. Анімізм - віра в існування у людині та в оточуючих її предметах - душі.

Фетишизм - поклоніння неживим предметам, які наділялися над-природною силою і могли допомагати тим, хто їм поклонявся. Магія - віра, сподівання людини змінити природний хід подій, вплинути на них магічними діями, заклинаннями, чарами) в потрібному для неї напрямі

46. Морфофізіологічна характеристика американоїдів, протомонголоїдів і протоавстралоїдів.

Американоидная раса (или американская раса) (американоиды) коренные жители обеих Америк, индейцы. Характерные черты: высокое крупное лицо с широкой нижней челюстью, мезогнатизм, большой нос, часто "орлиной" формы, с высоким переносьем, широкий рот, глазная щель шире, чем у азиатских монголоидов, но уже, чем у европеоидов, эпикантус сравнительно редок, чаще проявляется у детей, уплощенность лица заметно меньше, чем у монголоидов, но больше, чем у других рас, волосы прямые или, реже, слабоволнистые, рост бороды и усов слабый, пигментация волос и глаз очень темная, кожа также часто очень смуглая, бронзового оттенка, телосложение обычно массивное, рост часто очень высокий, хотя варьирует. По многим признакам напоминает арктическую расу. Часто объединяется с собственно монголоидной расой в азиатско-американскую на основании общего происхождения и сходства морфологических признаков или выделяется в самостоятельную большую расу. Имеющееся разнообразие вариантов плохо изучено, но очень велико (больше, чем у сибирских монголоидов) и не должно игнорироваться. Возникла из древней, близкой к монголоидной расы. Заселение Америки происходило в основном через район Берингова пролива. Однако многие ископаемые черепа и реликтовые признаки отдельных современных популяций могут свидетельствовать о древнейшем проникновении в Америку людей из Полинезии и Меланезии, близких к меланезийской, курильской, полинезийской и веддоидной расам