36. Мистецтво епохи палеоліту.

Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеоліту досить широке: зображення тварин і людей, виконані на камені (петрогліфи), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.Печери Франції (найвідоміші — Ласко, Фон-де-Гом) і Іспанії (Альтаміра) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. Фарба наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася вохра — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є глина і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи залізняк. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися змедом і соком рослин.Художники палеоліту зображували в основному тварин — зубрів, коней, оленів, мамутів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягає разючого рівня. Фігура тварини малюється упевненою лінією, дотримуються пропорції. З'являється штриховка, суцільне фарбування, застосування різних кольорів (поліхромність), що допомагає передачі об'єму.Шедеври печерного живопису з Альтаміри, Лясько, Фон-де-Гом передають тварин майже в натуральний зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що реалістичні зображення окремих тварин композиційно між собою не пов'язані, іноді навіть «нашаровуються» один на одну.Скульптура широко представлена жіночими статуетками невеликого розміру. Вони виконані завжди за єдиним принципом: кінцівки ледве намічені, риси обличчя не позначена, але зате різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, що основна ідея таких зображень — ідея плодючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-прародительки в материнській родовій общині (де рахунок спорідненості вівся по материнській лінії).

37. Проблеми історії первісного суспільства в працях радянських дослідників.

У 40-ті роки XX століття радянські вчені приступили до створення нової періодизації історії первісного суспільства, за основу періодизації бере еволюцію форм власності, Н. А. Бутінов — ступінь поділу праці упервісному суспільстві. Більшість вчених в основу періодизації кладуть розвиток форм суспільної організації первісних людей. С. П. Толстов в 1946 запропонував розділити первісне суспільство на такі періоди: первісне стадо, первісна община (материнський рід), військова демократія. П. П. Єфименко розрізняв періоди: первісне стадо, первісна громада неандертальців, первісна родова община. За М. О. Косвеном: 1) первісне стадо; 2) родовий лад, що підрозділяється на епохи матріархат і патріархат; 3) період військової демократії.