МНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри психології

В.М. ПОЛІЩУК _________________________

КОМПЛЕКС ЗАВДАНЬ ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

(практичні заняття, СРС, ІРС)

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 7.04010204 Біологія

Статус: нормативна

Шифр: ПП

Факультет: природничої і фізико-математичної освіти

Розроблено на основі авторської робочої програми навчальної дисципліни «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

Затверджено на засіданні кафедри психології (28.08.2014 р., протокол № 1).

РОЗРОБНИК ЗАВДАНЬ_________________________ асист. Шейко Г.Д.

Глухів

2014/2015 н. р.

Пояснювальна записка

В умовах кардинальних змін у суспільстві проблема використання психологічних знань для ефективного вирішення політичних, економічних, соціальних питань є однією з пріоритетних. Найбільшою мірою це стосується права, яке є потужним регулятором суспільних відносин і діяльності людей. Юридична психологія, яка виникла на стику психології і права, робить свій внесок у вирішення складних проблем розбудови правової держави, боротьби з правопорушеннями і злочинами.

Знання юридичної психології сприятимуть пізнанню студентами психічних явищ і закономірностей, які виникають у тих сферах діяльності, що регулюються нормами права.

Зміст навчальної дисципліни «Юридична психологія» складений з урахуванням того, що студенти протягом навчання в педагогічному університеті прослухали теоретичні курси вікової та педагогічної психології. Вона є їхнім логічним продовженням і вміщує теоретичні проблеми розвитку, навчання та виховання студентів, питання особистості та науково-педагогічної діяльності викладача, а також передбачає практичне оволодіння студентами вміннями та навичками навчально-виховної роботи у ВНЗ.

Вивчення юридичної психології передбачає використання знань із загальної, соціальної та інших галузей психології, а також з права, психіатрії.

Міждисциплінарні зв’язки:

попередні умови – попередні компетенції, якими мають володіти студенти на початку засвоєння навчального курсу з юридичної психології:

1. знання історії, філософії, права, педагогіки, фізіології;

2. знання з загальної психології, вікової та педагогічної психології, психології девіантної поведінки, патопсихології, соціальної психології, психодіагностики.

У вивченні навчальної дисципліни студентами передбачається творче засвоєння матеріалу з можливістю власного продукування ідей:

1) лекційного курсу, який спрямований на висвітлення основних змістових напрямів матеріалу;

2) практичних занять, спрямованих на закріплення інформації лекційного курсу та самостійно опрацьованого матеріалу;

3) окремого матеріалу для самостійного опрацювання (СРС), який, як правило, не розглядається на лекційних і практичних заняттях.

Рівень засвоєння та творчого застосування матеріалу майбутнім фахівцем названих інформаційних сегментів на оцінку «добре» чи «відмінно» вказує на його конкурентноспроможність у системі вищої освіти

Мета викладання навчальної дисципліни: формування у студентів системи знань про поведінку, особистість і діяльність осіб в рамках функціонування системи «людина-право»; забезпечення розуміння соціально-психологічної сутності правового регулювання, розширення знань психологічних особливостей людини в сфері взаємин, що регулюються правом, грамотне використання набутих знань психологом в практичній діяльності.

Основні завдання вивчення навчальної дисципліни: 1) розкрити основні поняття, категорії, систему юридичної психології, її методологічні основи і методи, які використовуються на практиці; 2) вивчити психологічні механізми протиправної поведінки; фактори, що сприяють формуванню злочинної мотивації та цілеспрямованості; способів їх профілактики; 3) розглянути проблеми правової соціалізації особистості, фактори і умови формування правосвідомості, причини її деформації; 4) розкрити психологічні аспекти криміналізації особистості, механізми злочинної поведінки і особистості злочинця, а також психологію слідчих дій; 5) викласти психологічні питання перевиховання правопорушників; 6) вивчити вікову динаміку протиправної поведінки неповнолітніх

Прогнозовані результати:

А. Стратегія – формування в суб’єктів навчання (ОКР «Бакалавр») провідних складових професійної педагогічної майстерності − академічної, психологічної та методичної підготовки.

Б. Основні очікування:

1) засвоєння структури, принципів, основних ідей юридичної психології в контексті історії та логіки розвитку сучасної психологічної думки; 2) набуття теоретичних та практичних навичок в юридичній психології, які можна застосовувати у сфері професійної діяльності; 3) вироблення у студентів здатності самостійно аналізувати психолого-правові явища, надавати психологічну допомогу в системі правових відносин при здійсненні процесуальних дій (проведення слідчого експерименту, обшуку, допиту, впізнавання тощо) з дотриманням передбачених законом свобод і прав особистості громадян.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати теоретико-методологічні засади та принципи юридичної психології; категорійно-понятійний апарат науки, його специфіку та закономірності функціонування у сфері суспільно-правових відносин та правової поведінки; психологічні особливості особистості правопорушника та злочинних грип; закономірності індивідуально – і соціально-психологічних явищ у правоохоронній і правозахисній діяльності; предмет, завдання та основні проблеми правової та кримінальної психології, психології процесуальної та не процесуальної діяльності, психологію юридичної праці, пенітенціарної психології;

вміти: відрізняти злочинну поведінку від законослухняної на підставі їх соціально-психологічного змісту; аналізувати практичні ситуації правоохоронної діяльності, визначати їх психологічні чинники; оцінювати належність особи до кримінального середовища; складати психологічний портрет правопорушника з різною антисуспільною спрямованістю особистості; діагностувати поведінку особи, яка знаходиться у небезпечному стані; виявляти агресивні стани і наміри людини чи групи, впливати на них з метою профілактики та запобігання; робити соціально-психологічний аналіз злочинної групи, визначати статус окремих учасників; визначати психологічні особливості слідчих дій, необхідність призначення судово-психологічної експертизи та формулювання запитань до психолога-експерта; застосовувати отримані знання на практиці.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 годин (3 кредити ЕСТS).

Передбачається для студентів виконання трьох модульних контрольних робіт та підсумкової контрольної роботи.

Вид контролю – екзамен.

Супровідний комплекс навчально-методичного забезпечення повністю базується на змісті програми навчальної дисципліни. Водночас у зв’язку з необхідністю висвітлення новітніх наукових досягнень він може потенційно виходити за її межі і, як наслідок, змінюватися навіть упродовж поточного навчального року.

Перелік тем практичних занять, завдань для індивідуальної (ІРС) та самостійної (СРС) відображений в робочій навчальній програмі. Крім того, їх зміст (плани, конкретизовані завдання) висвітлюється в окремих інформаційних блоках (друкованому чи комп’ютерному).

_____________________________________________________________________________