5. Еразм р Похвала Глупоті.

1.Нідерланди. 1511«північного» Відродження -Нім, Нідерл останнє десятиріччя XV століття та першу чверть XVI століття. Свою назву течія отримала через спільні з італійським Відродженням тенденції але є у чому вони різняться. Зміни в культурі, інтерес до античності. Гуманізм (починають з’являтись вчені, науки про людину, раніше тільки богослов’я потім більш гуманітарні науки). Сильний вплив готичної культури з дедалі більшою тенденцією до світськості. Заглиблення у внутрішній світ людини. Сильний вплив реформації. Ретельне, реалістичне відображення у творах мистецтва навколишнього світу. Загальна особливість Північного Відродження — гуманістична творчість розгортається у вченому, ідеологічному аспекті. Це філософські суперечки, теологічні проблеми, боротьба гуманістів із середньовічною схоластикою. Культура в цей період має яскраво виражений релігійний характер, боротьба між папою та імператором, тобто протистояння духовної та світської влади. Розгорається Реформація, Мартін Лютер (1517. нім церква не потребує папської доп,духівництво не потрібне взагалі). В цей же час має місце гуманістичний рух. Щодо специфічних рис – термін неподолане СВ (багато рис СВ у сюжетиці, стилістиці). Релігійна спрямованість. Починається пізніше ніж Італ. Починаючи з Реформації образ Бога починає зникати. Людина починає ставитися до світу об’єктно. Тобто усвідомлює що може змінювати світ навколо своєю діяльністю. Спрямовує цю діяльність не на град небесний а на град земний.

2. Літературу гуманістичного спрямування представляють Ульріх фон Гуттен, Йоган Рейхлін, Еразм Роттердамський. Наприкінці XV ст. під значним впливом національної літературної традиції розвинулася творчість страсбурзького гуманіста Себастіана Бранта.

3. Автопанегірик Глупоти,згідно з канонами ритирики:вступ,виклад,аргументи,висновок.

4. Домінінта стилю-іронія.«Похвальне слово Глупоті», , написано латинською мовою, якій письменник зумів надати простоти і невимушеності. Витоки ідеї проглядаються у сатирі Лукіана. Книга починається з посвяти Томасу Мору, другу автора, прізвище якого асоціюється з грецьким словом «моріяс», що значить «глупота». Мова ведеться від імені богині Глупоти, яка на всі лади вихваляється тим впливом і шаною, яке вона здобула в суспільстві. Еразмова сатира висміює усі сфери та явища тодішнього життя, включно із самим Еразмом Ротердамським, але найбільше мислитель глумиться над неправедністю та забобонністю ченців, запліснявілими доктринами. У зображенні Еразма ченці й богослови настільки порочні й мерзенні, що викликають уже не сміх, а ненависть. Навіть відважна Глупота вагається: «Чи не краще було б... не чіпати цього смердючого болота, не торкатися цієї отруйної рослини». Монастирські братчики на сторінках «Похвали» - це невігласи, лицеміри, розпусники, які вірять тільки в те, «що найвище благо полягає в утриманні від усіх наук». Створює опозицію мудрість-дурість. Складно визначити де одне а де інше. Йому потрібно показати розмаїття світу (ренес.прийом). Закінчується книга полум'яним закликом до праведності й християнських чеснот. «Похвала Глупоті» вважається однією із найвпливовіших книг західної цивілізації й каталізатором реформаціїПісля виходу в світ «Похвальне слово Глупоті» стало одним із найвідоміших гуманістичних творів. Книга була перекладена майже на всі європейські мови. її вплив виразно позначився на Рабле, в чиєму романі «Гаргантюа і Пантагрюель» наявні прямі запозичення з «Похвали».. Вона одразу ж стала популярною, сподобалася папі, ще за життя автора була перекладена німецькою й французькою. В новітню еру ще довго вивчалася, як зразок риторики. Морія виступає як втілення самої природи. .Глупота розвінчує схоластичну мудрість як невідповідність природі і логіці життя.