17. Джон Донн Лірика

А. Джон Донн Б. . Час англійського Відродження — 16 та початок 17 століття. Виділяють такі періоди:

Передвідродження (з кінця 14 століття) — Джефрі Чосер (1340-1400), головний твір якого — збірка з 24 віршованих "Кентерберійських оповідань", написаних у дусі "Декамерона" Боккаччо.

Раннє Відродження (перша половина 16 століття) — Томас Мор (1478-1535), знаменитий своєю "Утопією" (1516).

Середнє Відродження (друга половина 16 століття) — Філіп Сідней, Едмунд Спенсер ("Королева фей"), Джон Лілі, Крістофер Марло.

Пізнє Відродження (на межі 16-17 століття) представлене іменем Вільяма Шекспіра (1564-1616), одного з найвидатніших письменників доби Відродження, автора сонетів, трагедій "Ромео і Джульєта", «Макбет», "Отелло", «Гамлет», "Король Лір", комедій "Приборкання норовливої", "Сон літньої ночі", «Багато галасу з нічого», історичних хронік, драм.

Найвищим досягненням англійської й усієї європейської літератури доби Відродження була творчість У.Шекспіра. Його літературна спадщина становить тридцять сім п’єс, дві поеми і сто п’ятдесят чотири сонети. З його іменем пов’язаний розвиток англійського театру, який у другій половині XVI ст. здобув велику популярність. Твори В.Шекспіра, зокрема "Приборкання непокірної", "Сон літньої ночі", "Ромео і Джульєтта", "Багато галасу даремно" пройняті утвердженням краси земного життя, благородства почуттів, кохання і дружби, осудження зла і корисливості. Знаходячись під впливом часу, він створив вражаючу картину загибелі могутнього титана Відродження. Глибоко відчуваючи ці процеси, Шекспір підбирає такі літературні образи, які демонструють цю трагедію Відродження ("Гамлет", "Отелло", "Макбет", "Король Лір").

Питання про авторство Шекспіра залишається до сьогодні дискусійним, існує думка, що його ім’ям просто користувались для підпису своїх творів інші письменники (або інший письменник). Називають імена Крістофера Марло та Френсіса Бекона. В. Джона Донна, який у своїй творчості зумів відбити тенденції барокової свідомості своєї доби. Своєрідність історичного процесу в Англії ХVII століття. Криза англійського абсолютизму. Загострення класових суперечностей в англійському суспільстві початку ХVII ст. Англійська буржуазна революція – центральна політична подія доби. Загальна характеристика літературного процесу, основні літературні напрями в англійській літературі. Маньєризм у літературі початку ХVII ст. й відбиття у ньому кризи ренесансного гуманізму. Поезія Джона Донна, нові уявлення про світ та людину. Тема трагізму людського існування. Філософська лірика Донна – значне явище поезії бароко. Варто наголосити, що “художню цінність європейської поезії XVII століття часто недооцінюють”Для лірики Донна характерні витонченість, ускладнений синтаксис, образність, гра на контрастах, багатозначність. Його вірші адресовані підготовленому читачеві, здатному вчинити певну інтелектуальне зусилля для їх розуміння. Він не перший в поезії використав Кончетта, але зробив його важливим прийомом своєї лірики, — несподівана асоціація приходила на допомогу автору у виразі руху думки. З точки зору вивчення еволюції переконань Донна цікава Сатира III 1593 або 94, присвячена питанням релігії. Ліричний герой сатири не знаходить істини в жодній із земних церков. На думку біографів, вже в 90-і роки Донн сумнівався в положеннях католицької доктрини.Любовні елегії Донна багато в чому полемізують з творами сучасних йому поетів-петраркистов, що знаходилися в полоні відпрацьованих шаблонів. Пародіюючи, Донн в той же час переосмислює традиції Петрарки, створюючи свій власний варіант петраркізм. За звичаєм того часу Донн багато писав на замовлення для своїх друзів і покровителів. Такі дві поеми Перша річниця або Анатомія світу An Anatomy of the World, 1611 та Друга річниця 1612прозаНезважаючи на те, що Донн відомий передусім як поет, більшу частину його літературної спадщини становлять проповіді.