Розділ 3. Місце та призначення апарата в технологічній схемі.

Теплообмінники призначені для здійснювання теплообміну між рідинами та між рідиною та парою і можуть бути використані для підігріву води в системах опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та інших цілях.

При виборі і створенні теплообмінної апаратури необхідно враховувати такі важливі чинники, як теплове навантаження апарату, температурні умови процесу, физико-хімічні параметри робочих середовищ, умови теплообміну, характер гідравлічних опорів, вид матеріалу і його корозійну стійкість, простоту пристрою та компактність, розміщення апарату, взаємний напрямок руху робочих середовищ, можливість очистки поверхні теплообміну від забруднень, витрати металу на одиницю відданої теплоти та інші техніко-економічні показники.

Економічне використовування якісних матеріалів, високий рівень технології виготовлення і повне використовування всіх досягнень теплопередачі дають можливість вибору і створення раціональних теплообмінних апаратів, що задовольняють всім перерахованим вимогам.

Хімічні продукти в тій чи іншій мірі завжди викликають корозію матеріалу апарату, тому для виготовлення їх застосовуються різні метали (залізо, чавун, алюміній) і їх сплави. Найбільше застосування знаходять сталі. Завдяки здатності змінювати свої властивості залежно від складу, можливості термічної і механічної обробки сталі з низьким змістом вуглецю добре штампуються, але погано обробляються різанням. Добавки інших металів — легуючих елементів — покращують якість сталей і додають їм особливі властивості (наприклад, хром покращує механічні властивості, зносостійкість і корозійну стійкість; нікель підвищує міцність, пластичність; кремній збільшує жаростійкість).

Для підвищення кислотостійкості і жароміцності апаратів їх виготовляють з хромонікелевих сталей. Для дуже агресивних середовищ застосовуються високолеговані сталі.

При виробництві теплообмінних апаратів корпус їх виконується із сталевих листів (переважно товщиною більше 4 мм), що виготовляються гарячим плющенням.

На теплообмінниках встановлено таблички на яких вказано:

- дані про виготовлювача: назва підприємства, номер телефону, факс, товарний знак;

- умовне позначення;

- заводський номер;

- рік виготовлення;

- максимальна температура в каналах,

- максимальний робочий тиск в каналах, МПа;

- випробовувальний тиск в каналах, МПа;

- знак відповідності (при сертифікації);

- маса, кг;

- розмір "а макс", мм; "а мин", мм.

Теплообмінник опломбований заводською пломбою. Порушення пломби знімає гарантію на працездатність теплообмінника.

Експлуатаційні обмеження. Не дозволяється експлуатація теплообмінників:

- при розмірі пакета пластин меншому “а min”, вказаному в табличці і в

паспорті;

- при експлуатаційних параметрах вищих, ніж вказані в табличці і в паспорті;

- з середовищами не передбаченими паспортом;

- при додатковому хлоруванні.

Даний апарат використовується на МАС лінії виробництва газованих безалкогольних напоїв.

Вода, що є основним компонентом газованого напою, спочатку фільтрується в пісочному фільтрі 9 грубого очищення. Тонка фільтрація води здійснюється в керамічному свічковому фільтрі 8.  Для тонкого очищення води використовують фільтр-прес 7, також працює під тиском. Освітлена вода насосом 6 подається в катіонітовий фільтр 5 для пом'якшення. Регенерація фільтрів здійснюється за допомогою солерозчиннів 3 шляхом зміни струму води. Пом'якшена вода піддається знезараженню ультрафіолетовими променями в бактерицидної установці 4. Насосом 1 вода подається в холодильник 2, де охолоджується до температури 4 ... 7 ° С і направляється у виробництво.  Цукор у міру потреби очищають від сторонніх домішок, зважують і завантажують в сироповарочний апарат 12. Туди ж наливають воду в кількості 40% до маси цукру, подають виправний брак з цеху і кип'ятять протягом 20 ... 25 хв. Готовий цукровий сироп насосом 13 подають на охолодження в теплообмінник 14. З метою запобігання кристалізації сахарози і додання цукровому сиропу м'якого і приємного смаку його направляють в сироповарочний апарат 15 для інверсії. Інвертний цукровий сироп після охолодження в теплообміннику 17 до 25 ° С насосом 16 перекачується в збірник 22.

Соки і настої зі збірки 19, відфільтровані за необхідності у фільтр-пресі 20, насосом 18 подаються в сталевий емальований збірник 21. Для розчинення лимонної кислоти і есенції, а також для приготування різних добавок на предкупажной майданчику розміщені збірники 24 і 25.  Колер, використовуваний для фарбування напоїв, готують шляхом нагрівання цукру до 180 ... 200 ° С в колеровочной апараті 10, куди наливають воду в кількості 1 ... 3% до маси цукру. З колеровочной апарату 10 колер насосом 11 направляється в збірник 23.  Купажний сироп готується в вертикальних купажних апаратах 26 ... 28, мають мішалки якірного типу. Всі компоненти купажу надходять в апарат самопливом із збірок 21, 23 ... 25, змонтованих на предкупажной майданчику. Готовий купажний сироп фільтрується на фільтрі 29, охолоджується до температури 8 ... 10 ° С і насосом 30 подається в напірний збірник 31, звідки самопливом подається на безперервно діючу установку для змішування купажу з водою і насичення напою діоксидом вуглецю.