- •30. Етапи формування мотивів.
- •31. Мета – як ознака здійснення діяльності.
- •32. Будова діяльності особистості.
- •33. Способи діяльності та процес їх опанування.
- •34. Перенесення та інтерференція дій.
- •35. Види діяльності та їх характеристика.
- •36. Діяльність і творчість.
- •37. Діяльність людини та її характеристики.
32. Будова діяльності особистості.
Діяльність людини має певну ієрархічну будову. Вона складається з декількох рівнів:
І рівень – рівень особливих видів діяльності;
ІІ рівень – рівень дій;
ІІІ рівень – рівень операцій;
ІУ рівень – рівень психофізіологічних функцій.
Людина займається різними видами діяльності. Основні види діяльності відповідають потребам. Такими видами є гра, навчання, праця.Центральне місце в ієрархічній будові діяльності займає дія – що є основною одиницею аналізу діяльності.Дія – кожен відносно закінчений елемент діяльності, спрямований на виконання простого завдання.Дія – це процес, який направлений на реалізацію мети, що може бути визначена як образ бажаного результату.Кожна дія може виконуватися по різному, тобто різними способами.Операція – спосіб виконання дії. Головна властивість операцій в тому, що вони не усвідомлюються зовсім, чи усвідомлюються мало, це складова частина із яких складається дія.Найнижчий рівень структури діяльності – психофізіологічні функції – фізіологічні механізми забезпечення таких процесів, як здатність до відчуття, моторні здібності, можливість фіксації відбитків минулих впливів, вроджені механізми.Коли людина виконує діяльність протягом певного проміжку часу – виконання її стає досконалішим (діяльність виконується швидко, точно і без помилок).
33. Способи діяльності та процес їх опанування.
Вправа – багаторазове виконання певних дій чи видів діяльності, метою яких є засвоєння, що опирається на розуміння і корекцію, яка супроводжується свідомим контролем.Вправа має певні ознаки:• уявлення про те, що треба здійснити – утримання в свідомості еталону – взірця;• знання результатів кожної окремої вправи і її недоліків.Вміння – обов’язковий компонент діяльності. Одні дослідники вважають, що вмінню передує навичка, інші – що вміння виникає раніше, ніж навичка.Причина розходження – багатозначність слова вміння.Вміння – перетворення знань і навичок в реальні дії.Вміння – засвоєний людиною спосіб виконання діяльності.Вміння – ширші, ніж навички, вони знаменують різні варіанти дій. Формування вмінь – оволодіння системою операцій з переробки інформації, що міститься в знаннях і інформації, яка отримана за допомогою предмета операцій із засвоєння інформації і співставлення її з діями.Коли операції, що лежать в складі діяльності, добре засвоєні, то вони виконуються автоматично без контролю свідомості.Навички – повністю автоматизовані компоненти вмінь, які реалізуються на рівні неусвідомленого контролю, подібно до інстинкту.Основні етапи формування навичок:
♦ ознайомчий етап – осмислення дій і ознайомлення з прийомами їх виконання;
♦ підготовчий (аналітичний) етап – свідоме, проте невміле виконання, неповне оволодіння окремими елементами дій;
♦ стандартизуючий (синтетичний) етап – автоматизація елементів діяльності, підвищення її якості, усунення зайвих рухів;
♦ варіюючий (ситуативний) – гнучко і довільно регулює виконання дій, що дозволяє пристосовуватися до окремих ситуацій.
Види навичок:
- моторні;
- рухові;
- інтелектуальні.
Змішані:
- сенсорно-рухові (письмо, малювання, креслення);
- сенсорно-мислительні (задачі з алгебри і геометрії).
Кожна нова навичка формується в системі навичок, якими людина в даний момент вже володіє. Ці навички або допомагають, або ж заважають формуванню нової навички.
