
- •1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
- •2.Розкрийте структуру і функції світогляду
- •3.Окресліть проблему смислу життя у світогляді
- •4.Види світогляду (типологія)
- •5.Міфологія як первісна форма світогляду
- •6. Дайте характеристику релігійного світогляду
- •7.Релігійний світогляд
- •8.Мистецтво як форма світогляду
- •10.Передумови виникнення й становлення філософії
- •11.Джерела виникнення філософії
- •13. Розкрийте взаємовідношення філософії та науки
- •14. Взаємовідношення філософії і релігіїї і мистецтва
- •15. Основні проблеми філософії
- •16.Специфіка філософського знання
- •17.Структура філософського знання
- •18. Суь філософських методів
- •19. Роль філософії у житті суспільства
- •20.Функції філософії
- •21. Проблеми і предмет історії філософії
- •22. Відмінності між східним і західним світосприйняттям
- •23. Розкрийте умови виникнення перших філософських ідей
- •24. Розкрийте своєрідність давньоіндійської філософії. Дайте характеристику буддизму.
- •25. Філософія давнього китаю (даосизм, конфуціанство)
- •26.Проаналізуйте натурфілософські ідеї та вчення про буття давньогрецької філософії.
- •27. Назвіть особливості класичного періоду давньогрецької філософії: софісти, сократ, платон, аристотель
- •28. Розкрийте особливості філософії елліністичногоперіоду: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм
- •29. Покажіть релігійний характер середньовічного світогляду та філософії
- •30. Дайте характеристику середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика
- •31. Розкрийте гуманістичний зміст світогляду та особливості філософії епохи відродження
- •32. Охарактеризуйте розвиток натурфілософських учень в епоху відродження
- •33. Розкрийте особливості соціально – політичних ідей філософів епохи відродження
- •34. Охарактеризуйте філософію нового часу та її головні риси
- •35. Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •35.Дайте характеристику раціоналізму та емпіризму у теорії пізнання нового часу
- •36.Розкрийте раціоналізм та метафізичний матеріалізм філософів епохи просвітництва
- •37.Розкрийте особливості та значення німецької класичної філософії
- •38. Розкрийте зміст філософії марксизму
- •39. Охарактеризуйте основні періоди розвитку філософії в україні
- •40. Дайте характеристику розвитку філософської думки в україні 19-20 ст.
- •41. Розкрийте сутність філософських поглядів г.Сковороди
- •42.Розкрийте сутність «філософії серця» п.Юркевича
- •43.Розкрийте особливості виникнення сучасної філософії та її основні напрямки
- •44. Розкрийте сутність сучасної «філософії науки» як позитивістського напряму у філософії
- •45.Охарактеризуйте розвиток ірраціоналізму у сучасній філософії
- •46. Розкрийте основні ідеї представників «філософії життя»
- •47.Окресліть та охарактеризуйте основні ідеї представників філософії екзистенціалізму.
- •48. Дайте характеристику психоаналітичній філософії: фрейдизм та неофрейдизм
- •49.Назвіть та дайте характеристику основних категорій онтології
- •50. Розкрийте суть проблеми буття в історії філософії
- •51. Дайте визначення категорії буття , охарактеризуйте основні форми буття
- •52.Розкрийте розмаїтість структурних рівнів буття
- •53. Охарактеризуйте становлення і розвиток філософської категорії «матерія»
- •54.Дайте характеристику руху як сутності буття
- •55. Розкрийте взаємозвязку руху і розвитку. Проблема прогресу
- •56. Дайте характеристику простору і часу як найзагальніших характеристик буття.
- •57. Дайте визначення поняттю «діалектика», охарактеризуйте її основні принципи
- •58. Назвіть та охарактеризуйте основні закони діалектики
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон заперечення заперечення.
- •59. Проаналізуйте основні філософські концепції свідомості
- •60.Окреслість передумови та умови виникнення свідомості.
- •61. Розкрийте основні властивості свідомості.
- •62. Охарактеризуйте основні функції свідомості.
- •63. Розкрийте структуру свідомості.
- •64. Розкрийте сутність самосвідомості та її рівні.
- •65. Охарактеризуйте етапи становлення самосвідомості.
- •66. Дайте характеристику індивідуальної та суспільної свідомості. Розкрийте структуру суспільної свідомості (рівні та форми).
- •67. Розкрийте сутність ідеального статусу буття свідомості. Розкрийте взаємозв’язок свідомості та мови.
- •68. Охарактеризуйте функції мови як способу прояву свідомості.
- •69. Назвіть та охарактеризуйте предмет і основні проблеми теорії пізнання.
- •70. Розкрийте сутність пізнання. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •71. Дайте визначення поняття істини у філософії. Охарактеризуйте основні концепції істини.
- •72.Проблема істини у філософії: види істини, критерії істини - назвіть та дайте характеристику.
- •73.Розкрийте єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні
- •74.Охарактеризуйте рівні, форми та способи пізнання.
- •75.Назвіть та охарактеризуйте методи наукового пізнання
- •76.Охарактеризуйте види і рівні знання.
- •77. Розкрийте сутність глобалізації світу та ідеології глобалізму.
- •78.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем людства.
- •79.Назвіть сутність та причини виникнення глобальних проблем в україні.
- •80.Назвіть найважливіші глобальні проблеми та дайте їм характеристику.
- •81.Окрссліть стратегію та основні напрямки розв'язання глобальних проблем людства у XXI ст.
1.Дайте визначення “світогляду»розкрийте його зміст і проблематику.
Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення. Світогляд є формою загального людського самовизначення: Дає людині не просто закони, знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням;
Предмет світогляду – відносини людини зі світом;
Звідси випливає, що світогляд включає та синтезує низку інтелектуальних утворень: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.
Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі. Щоб мати чітку орієнтацію в світі людині не потрібні докази істинності знання про світ. Це вона отримує через вибір, зумовлений не стільки знаннями про світ, скільки оцінкою певних ситуацій.
Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття. Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам. Цінності розділяють світ, надають йому смисловий лад і полегшують орієнтацію людини у світі.
Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.
За Емануілом Кантом Існує 4 основні світоглядні питання:
Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?
Класифікація світогляду
За носієм: Індивідуальний; Колективний; Національний;
За рівнем світобачення: Усвідомлений; Неусвідомлений; Буденний; Філософський;
За історичними епохами: Античний; Середньовічний (теоцентричний); Гуманістський (епоха ренесансу(відродження)); Новий (епоха нового часу); Новітній (новітній час);
За морально-ціннісними орієнтирами: Егоїстичний; Гуманістичний; Антигуманний; Шовіністичний;
За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:
Онтологію — описову модель світу
Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.
Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.
Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.
Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.
Етіологію — пояснення походження й структури світогляду
У процесі формування світогляду формується індивідуальність людини, її переконання та життєва позиція. Світогляд – результат і наслідок виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку, освіти і самоосвіти.
Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ, визначає своє місце у ньому. Це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які визначають індивіда або соціального суб’єкта та органічно вплітаються в його вчинки та норми мислення.
Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти у ньому такі підсистеми або рівні: світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання, світорозуміння та світобачення.
Структуру світогляду визначають:
- досвід (індивідуальний, сімейний, груповий, національний, клановий, суспільний, загальнолюдський), на основі якого формується світовідчуття – основа світогляду;
- знання (досвідні, емпіричні та теоретичні), на основі яких формується світорозуміння;
- мета, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності, такі як: нужда – потреба – інтерес – мета – засоби – результати – наслідки. На її основі формується світоспоглядання;
- цінності (щастя, любов, істина, добро, краса, свобода тощо), на основі яких формуються переконання, ідеали людини та складається її світосприйняття;
- принципи (монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм), на основі яких складаються основні способи світобачення.
Філософія постає теоретичною формою світогляду.