- •Розділ 3:Розрахунки проектованого апарата
- •Тепловий розрахунок
- •Визначення теплового навантаження апарата.
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
- •Визначення площі поверхні теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Гідравлічний розрахунок
- •Техніко-економічні показники роботи апарата
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
- •Визначення площі поверхні теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Гідравлічний розрахунок
- •Техніко-економічні показники роботи апарата
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
- •Визначення площі поверхні теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Гідравлічний розрахунок
- •Техніко-економічні показники роботи апарата
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
- •Визначення площі поверхні теплопередачі
- •Конструктивний розрахунок
- •Гідравлічний розрахунок
- •Техніко-економічні показники роботи апарата
Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
Критерій Нуссельта
Nu = 0,023 · Re0,8 · Pr0,4
Nu = 0,023 · 22316,260,8 · 3,6190,4 = 115,9
Тоді α2 = ( Nu · λ ) / dв
α2 = (115,9 · 0,640 ) / 0,021= 3532 Вт/(м2 · К)
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від водяної пари до стінки. Орієнтовно вибираємо температуру стінки з боку пари tст= 67 ºС. Тоді температура конденсату tпл = 0,5 · ( tп + tст)
tпл=0,5 · (102 + 67) = 84 ºС
За цією температурою знаходимо фізичні характеристики конденсату:
густина ρ2 =961 кг/ м3;
коефіцієнт теплопровідності λк = 0,676 Вт/(м·К);
коефіцієнт динамічної в`язкості μ2 = 2963 ·10-6 Па ·с;
теплота пароутворення r = 2265 · 103 кДж/кг.
Висота поверхні теплопередачі : l = 1,5 м.
Тоді за рівнянням α1 = 1,15· визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від пари до стінки.
α1= 1,15 · = 4941,457 Вт/(м2.К)
Коефіцієнт теплопередачі для чистої поверхні :
K = 1 / (1/α1 + δст /λст + 1/α2)
Приймаємо, що труби виготовлені з нержавіючої сталі, тоді коефіцієнт теплопровідності становить λ ст = 17,5 Вт/(м·К), а товщина стінки δст = 0,002м.
К = 1 / (1/4941,457 + 0,002 /17,5 + 1/6160) = 1984 Вт/(м2 · К)
Коефіцієнт теплопередачі для забрудненої поверхні за значенням коефіцієнта використання поверхні теплообміну φ = 0,8;
k
= K
·
φ
= 1984 ·
0.8
= 1587 Вт/(м2
·
К)
Перевіряємо правильність прийнятого значення температури стінки за формулою: tст= tп -( k / α1) · Δtср
tст = 102 – (1587/600,219) · 53 = 66,1 ºС
Різниця між прийнятим значенням температури стінки і визначеним становить 0,8 ºС, що допускається .
Визначення площі поверхні теплопередачі
F = Q / ( k · Δtср ) = 2906496 / (1587· 53) = 41,1 м2
Конструктивний розрахунок
Розрахункову довжину всіх ходів визначаємо за формулою:
L = F / (π · dр · n1) =114.6 / 3,14 · 0,022 · 34 = 10,5 м
Оскільки α1 ≈ α2, то dр = 0,5 · (dв + dз ) = 0,5 · (0,021 + 0,025) = 0,022 м,
де dр – розрахунковий діаметр труб, який взято таким , що дорівнює півсумі зовнішнього і внутрішнього діаметрів.
Кількість ходів трубного простору : z = L / l = 48,9 / 1,5 = 7.
Вибираємо чотирьохходовий теплообмінник, робоча довжина трубок якого становить l = 1,5 м.
Загальна кількість труб, що розміщуються на трубних решітках:
n = z · n1 =33 · 34 = 396.
У разі розміщення труб на сторонах правильних шестикутників за таблицею 6.2 вибираємо найближчу загальну кількість труб n = 367. Тоді на стороні найбільшого шестикутника а = 11 труби, а кількість труб, розміщених по діагоналі шестикутника, b = 21.
Відстань між осями труб : s = 1,4 · dз = 1,4 · 25 = 35 мм.
Внутрішній діаметр корпусу теплообмінника: Dв = 1,1 · s
Dв = 1,1 · 35 · = 856 мм.
Вибираємо нормалізований теплообмінник, зовнішній діаметр кожуха якого Dз = 800 мм і товщина стінки δст = 4 мм(таблиця 6.2) . Тоді внутрішній діаметр такого теплообмінника Dв = 800 – 2 · 4 = 792 мм.
Діаметр патрубків для води :
1 = 1 м/с
=
0,122 м
Діаметр патрубка для пари:
2 = 30 м/с
=0,299 м
Діаметр патрубка для конденсату:
3 = 0,5 м/с
=0,06 м
Загальна висота теплообмінника:
Н = l + 2 · h
Висоту кришки h без патрубків беремо 0,3 діаметра кожуха (0,8 · 0,3 = 0,24 м), а висоту кришки на 200 мм більшу від діаметра патрубка для води (0,122 + 0,2 = 0,322 м)
Н = 1,5 + 0,24 + 0,322 = 2,062 м.
