- •1.Поняття та предмет криміналістики
- •2.Система криміналістики
- •3.Завдання криміналістики
- •4. Методи криміналістики
- •5. Зв'язок криміналістики з іншими науками та навчальними дисциплінами
- •6. Зміст поняття «криміналістична ідентифікація» та основні етапи розвитку цієї криміналістичної теорії
- •7. Основні криміналістичні теорії ідентифікації.
- •8. Ідентифікаційна ознака та її криміналістичне значення
- •9. Характеристика об’єктів криміналістичної ідентифікації.
- •14.Правові основи та межі використання криміналістичної техніки.
- •15.Джерела, система та завдання криміналістичної техніки
- •16.Умови, форми та суб’єкти застосування криміналістичної техніки.
- •17.Класифікація науково-технічних засобів криміналістичної техніки і методи їх застосування.
- •18.Криміналістична трасологія та її значення
- •19.Класифікація слідів у трасології.
- •20.Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів
- •21.Дактилоскопія: поняття, суть та значення
- •22.Властивості папілярних узорів та їх криміналістичне значення
- •23. Характеристика типів папілярних узорів
- •24.Характеристика основних методів, способів і засобів виявлення слідів рук.
- •25.Криміналістична інформація, одержувана в результаті вивчення слідів рук
- •26.Криміналістичне значення слідів ніг і взуття
- •27.Криміналістичне значення слідів транспортних засобів
- •28.Криміналістичне значення слідів знарядь злому та інструментів
- •29.Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •30.Значення судової фотографії та відеозапису.
- •31. Методи судової фотографії, прийоми і види фотозйомки, що в ній використовують.
- •32. Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотозйомки.
- •33.Криміналістичне значення, прийоми і методи, застосування судового відеозапису
- •34.Поняття, предмет, об’єкти судової балістики.
- •35.Поняття вогнепальної зброї та її класифікація.
- •36.Сліди вогнепальної зброї: їх ознаки, види та механізм утворення.
- •37.Криміналістичне значення слідів використання вогнепальної зброї
- •38.Поняття, види та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •39.Способи повного та часткового підроблення документів і ознаки, що дають змогу його виявити.
- •40.Криміналістичне дослідження почерку та підпису
- •41. Криміналістичне (судове) авторознавство.
- •42.Поняття, наукові основи габітології та класифікація ознак зовнішності.
- •43.Класифікація ознак зовнішності людини.
- •44.Опис ознак зовнішності людини за методом словесного портрета.
- •45.Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини.
- •46.Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності. Фактори, що впливають на об’єктивність сприйняття зовнішнього вигляду людини.
- •47.Фактори, що впливають на зміну ознак зовнішності людини.
- •48.Поняття криміналістичного обліку та кримінальної реєстрації.
- •49.Об’єкти криміналістичного обліку.
- •50.Основні види криміналістичного обліку.
16.Умови, форми та суб’єкти застосування криміналістичної техніки.
17.Класифікація науково-технічних засобів криміналістичної техніки і методи їх застосування.
Засоби криміналістичної техніки поділяють також на науково-технічні, техніко-криміналістичні та криміналістичні.
За галуззю наукового знання розрізняють загальні та спеціальні технічні засоби. Загальні запозичені з інших галузей науки і техніки і їх застосовують без жодних змін.Ці засоби не належать до суто криміналістичних, бо їх застосовують у різних науках.
До спеціальних належать засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої однієї галузі знання чи техніки. Для криміналістики це спеціально розроблені прилади, пристрої та пристосування, призначені для виявлення, фіксації та дослідження джерел криміналістичної інформації в доказуванні у кримінальних і цивільних .
Спеціальні технічні засоби криміналістики, як правило, призначені для розв'язання тільки криміналістичних завдань або є приладами й засобами загального призначення, в які внесено певні зміни, внаслідок чого вони набули нових функцій, що відповідають завданням криміналістики.
За суб'єктом застосування криміналістичну техніку поділяють на слідчу, експертну, оперативно-розшукову, техніку працівника ДАІ, прокурора-криміналіста. Як правило, такою технікою комплектують спеціальні набори, валізи, портфелі, сумки, пересувні лабораторії.
Науково-технічні методи й засоби криміналістичної техніки застосовують переважно в експертній практиці, однак інколи деякі з них використовує також слідчий (наприклад, при огляді документів за допомогою джерела ультрафіолетового випромінювання, ЕОП, лазерного джерела "Спектр").
До технічних засобів наукового дослідження належать оптичні, мікроскопічні, джерела ультрафіолетового, інфрачервоного і рентгенівського випромінювання, засоби спектрального аналізу та фізико-хімічних досліджень.
Методи збирання криміналістичноїінформаціїтехнічними засобами поділяють на такі:
• польової криміналістики, які застосовують слідчий і оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;
• науково-дослідні, які застосовують експерти у судових експертизах та попередніх дослідженнях за завданнями слідчого органу чи органу дізнання.
18.Криміналістична трасологія та її значення
У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.
Трасологія* — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.
19.Класифікація слідів у трасології.
У трасології сліди класифікуються за різними підставами. Залежно від роду слідоутворюючих об’єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Щодо конкретних слідоутворюючих об’єктів, то найчастіше трапляються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди: об’ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні.