- •1.Поняття та предмет криміналістики
- •2.Система криміналістики
- •3.Завдання криміналістики
- •4. Методи криміналістики
- •5. Зв'язок криміналістики з іншими науками та навчальними дисциплінами
- •6. Зміст поняття «криміналістична ідентифікація» та основні етапи розвитку цієї криміналістичної теорії
- •7. Основні криміналістичні теорії ідентифікації.
- •8. Ідентифікаційна ознака та її криміналістичне значення
- •9. Характеристика об’єктів криміналістичної ідентифікації.
- •14.Правові основи та межі використання криміналістичної техніки.
- •15.Джерела, система та завдання криміналістичної техніки
- •16.Умови, форми та суб’єкти застосування криміналістичної техніки.
- •17.Класифікація науково-технічних засобів криміналістичної техніки і методи їх застосування.
- •18.Криміналістична трасологія та її значення
- •19.Класифікація слідів у трасології.
- •20.Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів
- •21.Дактилоскопія: поняття, суть та значення
- •22.Властивості папілярних узорів та їх криміналістичне значення
- •23. Характеристика типів папілярних узорів
- •24.Характеристика основних методів, способів і засобів виявлення слідів рук.
- •25.Криміналістична інформація, одержувана в результаті вивчення слідів рук
- •26.Криміналістичне значення слідів ніг і взуття
- •27.Криміналістичне значення слідів транспортних засобів
- •28.Криміналістичне значення слідів знарядь злому та інструментів
- •29.Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •30.Значення судової фотографії та відеозапису.
- •31. Методи судової фотографії, прийоми і види фотозйомки, що в ній використовують.
- •32. Порядок і основні прийоми та правила застосування фіксуючої фотозйомки.
- •33.Криміналістичне значення, прийоми і методи, застосування судового відеозапису
- •34.Поняття, предмет, об’єкти судової балістики.
- •35.Поняття вогнепальної зброї та її класифікація.
- •36.Сліди вогнепальної зброї: їх ознаки, види та механізм утворення.
- •37.Криміналістичне значення слідів використання вогнепальної зброї
- •38.Поняття, види та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •39.Способи повного та часткового підроблення документів і ознаки, що дають змогу його виявити.
- •40.Криміналістичне дослідження почерку та підпису
- •41. Криміналістичне (судове) авторознавство.
- •42.Поняття, наукові основи габітології та класифікація ознак зовнішності.
- •43.Класифікація ознак зовнішності людини.
- •44.Опис ознак зовнішності людини за методом словесного портрета.
- •45.Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини.
- •46.Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності. Фактори, що впливають на об’єктивність сприйняття зовнішнього вигляду людини.
- •47.Фактори, що впливають на зміну ознак зовнішності людини.
- •48.Поняття криміналістичного обліку та кримінальної реєстрації.
- •49.Об’єкти криміналістичного обліку.
- •50.Основні види криміналістичного обліку.
5. Зв'язок криміналістики з іншими науками та навчальними дисциплінами
6. Зміст поняття «криміналістична ідентифікація» та основні етапи розвитку цієї криміналістичної теорії
Криміналістична ідентифікація - це процес встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, які мають значення для розслідування злочину або розгляду кримінальної справи
Р. С Бєлкін виділяв три етапи. Перший - з 1940 до 1950 pp. - етап формування загальних основ теорії, П вихідних положень та принципів. Другий - з початку 50-х до кінця 60-х pp. - етап формування на базі загальних положень теорії криміналістичної ідентифікації судово-трасологічної, судово-графічної тощо. Третій - з початку 70-х pp. до цього часу - характеризується як переглядом, уточненням і доповненням окремих загальних положень теорії криміналістичної ідентифікації, так і продовженням дослідження її окремих положень, спробами розширити коло об'єктів ідентифікації, розглядом можливостей застосування нових методів ідентифікації, вивченням її інформаційного, доказового і логічного аспектів, початком математизації та кібернетизації процесів ідентифікації.
7. Основні криміналістичні теорії ідентифікації.
У теорії криміналістичної ідентифікації необхідно виокремлювати її філософську, природно-наукову і правову основи. Філософську основу криміналістичної ідентифікації становлять положення діалектичної теорії пізнання, зокрема, теорія відображення, і особливо-поняття діалектичної тотожності.
Природно-науковою основою криміналістичної ідентифікації є ті галузі науки і техніки, досягнення яких використовуються для науково обґрунтованих методів ідентифікаційних досліджень і технічних засобів, які застосовуються під час проведення досліджень. Ступінь вдосконалення цих методів і, відповідно, практичні можливості встановлення тотожності залежать від рівня розвитку тих галузей науки і техніки, на досягненнях яких вони засновані. Правовою основою криміналістичної ідентифікації є правові норми, які регулюють діяльність суб'єктів ідентифікаційного процесу. Правова природа криміналістичної ідентифікації та специфіка завдань, які вирішуються за її допомогою, зумовлюють ті риси, сукупність яких відрізняє її від ідентифікації в інших галузях науки і практики.
8. Ідентифікаційна ознака та її криміналістичне значення
Ознака є виразом властивостей предмета, його прикметою, здатною характеризувати об'єкт. Для того, щоб ознаку можнг було використовувати як ідентифікаційну, вона має відповідати таким умовам. По-перше, ознака повинна найбільш повно відображати ідентифікаційні властивості предмета, бути відмінною від середніх величин і норм. По-друге, важливою умовою є виразність ознаки, її здатність до постійного стабільного відображення. По-третє, ідентифікаційні ознаки повинні мати властивість стійкості (відносну незмінність). Ідентифікаційні ознаки поділяються на загальні та окремі. Загальні ознаки притаманні однорідним об'єктам, тобто виражають найбільш загальні риси, властиві групі об'єктів (наприклад, високий зріст, округла форма обличчя тощо). Окремими ознаками називають такі, які дають змогу виокремити об'єкт із групи однорідних. Окремими ознаками зазвичай виступають деталі об'єкта. Але сама по собі окрема ознака ще не є достатньою підставою для ідентифікації об'єкта. Це можливо зробити лише на основі індивідуальної сукупності окремих і загальних ознак.