3.Завдання криміналістики

Загальним завданням криміналістики є сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю, повне і своєчасне техніко-криміналістичне забезпечення та супровід розкриття і розслідування злочинів. Дане завдання реалізується на основі всебічного використання досягнень сучасної науки і техніки. Криміналістика забезпечує діяльність органів дізнання, досудового слідства, суду і супроводжує процес криміналістичної експертизи науково продуманими засобами, прийомами і методами боротьби зі злочинністю.

Спеціальні завдання криміналістики:

- подальше вивчення об'єктивних закономірностей, що складають основу предмета криміналістики, розвиток її загальних і окремих теорій як основи розробки засобів, прийомів і рекомендацій з розкриття, розслідування і запобігання злочинів;

- розробка та удосконалювання техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів з використанням досягнень природничих, технічних і гуманітарних наук;

- розробка та удосконалювання організаційних, тактичних і методичних основ досудового і судового слідства, вивчення та узагальнення з цією метою слідчої і судової практики;

- розробка криміналістичних засобів і методів запобігання злочинів;

- вивчення досягнень закордонних криміналістів та їх використання у розслідуванні злочинів і подальших наукових дослідженнях.

4. Методи криміналістики

Філософські методи - це найбільш загальні підходи до процесу пізнання, в основі яких знаходиться діалектичний метод, в межах якого знаходять своє відображення закони: а) про загальний взаємозв'язок явищ природи і суспільства; б) про безперервний розвиток і змінення предметів пізнання; в) про первинність матерії по відношенню до свідомості та її здатність до віддзеркалення; г) про перехід кількісних змін у якісні зміни; д) про єдність і боротьбу протилежностей. Філософський рівень методології проявляється у використанні її категорій: загального, особливого та одиничного; частини і цілого; форми і змісту ті ін. До цього ж рівня відносять і формально-логічні методи пізнання (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза тощо).

Загальнонаукові методи - це ті, що застосовуються в усіх або більшості наук. До них можуть бути віднесені: спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання, математичні методи (вимірювання і рахування, геометричного і графічного аналізу тощо).

Окремонаукові методи - це ті, які використовуються в окремих науках, але оскільки криміналістика досліджує найрізноманітніші об'єкти вони використовуються і в криміналістичних дослідженнях. Це методи фізики, хімії, антропології, психології, соціології та ін.

У той же час потрібно розрізняти методи пізнання, які застосовуються криміналістом - науковцем і криміналістом - слідчим. У кожному з названих видів пізнавальної діяльності окрім загальних використовуються і специфічні методи, обумовлені взаємно пов'язаними, але ж все таки різними завданнями. У зв'язку з цим доцільним є розмежування методів криміналістики на: 1) методи наукового (теоретичного) пізнання; 2) методи практичного пізнання при розслідуванні злочинів.

Методи наукового (теоретичного) пізнання - це ті методи, які використовуються для вивчення предмету криміналістики і накопичення знань про нього.