Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
криминалистика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
59.66 Кб
Скачать

40.Криміналістичне дослідження почерку та підпису

Судове почеркознавство — це окремий розділ криміналістики, що вивчає письмо як джерело інформації, яке стосується його автора, та інші фактори, які цікавлять попереднє слідство та суд.

Писемна мова є відображенням інтелектуальних навичок людини, а почерк — відображенням її рухових властивостей. Сформовані інтелектуальні (писемна мова) і графічні (почерк) навички є засобами відображення динамічних властивостей людини в зовнішньому середовищі. Основою навички письма є вчення І. Павлова про динамічний стереотип, згідно з яким сформована навичка письма майже ніколи не змінюється, закріпившись у вищій нервовій системі у вигляді динамічного стереотипу. З огляду на це навички писемної мови і почерку мають такі самі властивості, що вивчаються у психології та фізіології вищої нервової діяльності — динамічність, стійкість, автоматичність, варіативність і відображуваність.

Навички писемної мови і почерку характеризуються ідентифікаційними ознаками, які застосовують для ототожнення особи, яка писала, і встановлення особистих властивостей людини.

41. Криміналістичне (судове) авторознавство.

Новим напрямом розвитку криміналістичної техніки є судове авторознавство, яке базується на наукових засадах щодо встановлення автора тексту за допомогою даних лінгвістики (фразеології, граматики та ін.). Такі дослідження проводяться на підставі призначення авто- рознавчої експертизи.

Авторознавча експертиза — це різновид криміналістичної екс­пертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифі­кація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюва­тися (найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біографічні дані автора тексту (його рідна мова, рівень освіти, володіння науковим, ді­ловим або іншим функціональним стилем мови).

42.Поняття, наукові основи габітології та класифікація ознак зовнішності.

Криміналістична габітологія як галузь криміналістичної техніки - це система теоретичних положень про зовнішній вигляд людини, його матеріальні та ідеальні відображення й базовані на них техніко-криміналістичні методи, прийоми, засоби збирання, дослідження та використання даних про ознаки зовнішності з метою розкриття і розслідування злочинів. Терміни габітологія (а в деяких джерелах габітоскопія) походять від habitus (лат.) - зовнішній вигляд, зовнішність та вже відомих грецьких logos, skopeo.

Криміналістична габітологія вивчає: 1) структуру і властивості зовнішнього вигляду людини, систему його елементів і ознак, основні передумови його використання в практиці попередження й розкриття злочинів; 2) закономірності відображення зовнішнього вигляду людини в різних відображеннях, систему і характеристики відображень і можливості їх використання в криміналістичній практиці; 3) загальні закономірності збирання і використання даних про зовнішній вигляд людини, систему науково-технічних засобів і методів збирання даних про зовнішній вигляд людини, їх вивчення і використання; 4) науково-технічні засоби і методи вивчення й використання, методику криміналістичної портретної експертизи.

Науково-природничі засади криміналістичної габітології становлять дані антропології, анатомії, фізіології, морфології людини. До них також віднесено положення матеріалістичної діалектики, що становлять методологічні передумови ідентифікації об'єктів матеріального світу; дані окремих криміналістичних учень і теорій, насамперед криміналістичної ідентифікації, криміналістичного вчення про ознаки тощо.