
- •Додатки
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Методика на визначення загальної та соціальної самоефективності (Дж. Маддукса і м. Шеєра) в адаптації а.В.Бояринцевої
- •Додаток в
- •Дослідження спрямованості локусу контролю лідерів за показниками екстернальності та інтернальності за допомогою Методики вимірювання локусу контролю Дж.Роттера.
- •Додаток д
- •Дослідження рівня вольових якостей лідерів за допомогою Методики діагностики вольового потенціалу особистості (н.П. Фетіскіна, в.В. Козлова, г.М. Мануйлова)
- •Додаток е
- •Методика вивчення лідерського та гендерного стилів поведінки менеджера а.Кенн та і.Зігфріда ( модифікація т.В.Бендас)
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Методика вивчення орієнтації керівника а.А.Єршова
- •Додаток е
- •Діагностика рольового конфлікту в діяльності керівника (с.І.Еріна)
- •Додаток к
- •Опитувальник м.В.Сафонової шкали з анкети іспп (адаптація т.М.Євменової)
- •Додаток л
- •Блоки питань для глибинного інтерв’ю розробленого м.М.Скорик, т.М. Євменовою
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Особистісні перешкоди жінок-лідерів
- •Додаток р
- •Гендерні очікування лідерок у політичній сфері
- •Додаток с
- •Комунікативні бар’єри жінок-лідерів: різновиди
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Психологічні проблеми, пов’язані з матеріальними ресурсами
- •Додаток ф
- •Стратегії побудови політичної кар’єри та рамкові психологічні перешкоди політичної самореалізації політиків місцевого рівня
- •Додаток х
- •Порівняння психологічних бар’єрів жінок-лідерів з перешкодами в інших групах
- •1 Назви та виклад теорій дано в за автором.
Додатки
Додаток а
«Гендерно-чутливі» теорії лідерства за працями Т.В.Бендас
Домінування гендерного фактора над лідерською позицією (6 теорій) |
Домінування лідерської позиції над гендерним фактором (4 теорії) |
Рівноцінність гендерного фактора й лідерської позиції (2 теорії) |
|
І. |
ІІ. |
ІІІ. |
|
|
Концепція гендерного потоку1 (gender-role spill-over), висунута Барбарою Гутек зі співавт
|
Ситуаційно-посадовий підхід (Р.Хауз; Дж.Хант), який на перше місце ставить позицію людини в офіційній структурі, займану в організації посаду, а не стать Постулює, що жінки і чоловіки, які виконують тотожні лідерські ролі та посідають тотожні управлінські посади, не відрізнятимуться ані за поведінкою, ані за лідерською ефективністю |
Концепція інформаційної обробки людини Д. Гамільтона й пов'язана з нею теорія схеми С. Тейлора й Дж. Крокера, розроблені з позицій когнітивізму
|
|
Теорія гендерного відбору лідерів (запропонована Дж. Боуменом зі співавт., С. Суттоном зі співавт.): припускає, що люди, і взагалі, і в організаціях, висувають різні вимоги щодо лідерів різної статі |
Статусна теорія (теорія рангових очікувань), створена Дж. Бергером з колегами. Має багато прихильників: М. Локхід і К. Хол; Лінда Карлі; Б. Меккер і П. Ветцель-0'Нейл, Еліс Іглі |
Соціально-рольова теорія гендерних розходжень лідерів, створена Еліс Іглі
|
|
Концепція токенізму (tokenism), розроблена Розабет Мосс Кантер. Постулює, що на групову динаміку у групі впливає пропорція представників різних соціальних категорій (зокрема гендерних). Члени групи, кількісно лише символічно представлені у групі, отримали назву «токена» (символу)
|
Біхевіористська динамічна модель обміну в діаді “лідер - послідовник» («leader - member exchange» - LМХ) Г. Граена зі співавторами, за якою лідер формує унікальні взаємини з кожним підлеглим як систему обмінів |
|
|
Концепція враженнєвого менеджменту (Impression management). За нею, несприятливе становище в групі токени можуть компенсувати за допомогою враженнєвого менедженту як специфічного способу вплинути на інших, сформувати враження про себе за допомогою слів, дій і поглядів
|
Імовірнісна модель лідерства, Ф. Фідлера та послідовників. Постулює, що жінки й чоловіки відрізнятимуться за ефективністю лідерства у разі застосування різних лідерських стилів і не відрізнятимуться за однакового лідерського стилю. Напр., лідери значно більше зорієнтовані на завдання, аніж нелідери (дослідження К. Шнейєра) |
|
|
Теорія андрогінії Сандри Бем застосована до пояснення схожостей між лідерами різної статі С. Бем уявляла андрогінію як баланс між високою маскулінністю й високою фемінінністю; Джудіт Спенс – як поєднання показників високої маскулінності і високої фемінінності |
|
|
|
Фрейдизм, який жорстко пов’язує лідерство виключно з маскулінною гендерною роллю, оцінює жінок-лідерів як власниць нездорової гендерної ідентичності, а їх прагнення до лідерства – як «фаллічне» і як прояв неповноцінності жінок, заздрих до чоловіків. Останнім часом психоаналітичні погляди на жіноче лідерство дещо пом'якшуються |
|
|