Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Шосткинської міської ради

Шосткинське територіальне відділення МАН України

Відділення: філософії та суспільствознавства Секція: журналістика

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА: ДО ПИТАННЯ НАЯВНОСТІ ЇЇ ОЗНАК В ШОСТКИНСЬКИХ ЗМІ

(НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРНЕТ ГАЗЕТИ ШОСТКА.INFO)

Роботу виконала: Деркач Олена Сергіївна, учениця (дати повну назву) Науковий керівник: Євменова Тетяна Миколаїна, керівник гуртка «Дитяче телебачення» МЦСПТ Сметана ??, вчитель української мови і літератури (вказати назву школи)

Шостка – 2014

Тези

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАНУ; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності – науковий ступінь, вчене звання) наукового керівника.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА – ДЕНЬ СЬОГОДНІШНІЙ І ПЕРСПЕКТИВИ

1. Виникнення та основні підходи до визначення терміну «інформаційна війна»

2. Інформаційна зброя, різновиди та функції

1.3 Інформаційна війна та медіа-тероризм: схожість різниця

1.3 Мета, завдання та механізми інформаційно-психологічних війн

1.3.1 Мас-медіа як основний гравець в інформаційних війнах

РОЗДІЛ 2 ІНФОРМАЦІЙНЕ НАПОВНЕННЯ ЗМІСТУ ОЗНАК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ У ШОСТКИНСЬКИХ ЗМІ

2.1 Загальні ознаки інформаційної війни

2.2 Інформаційне наповнення змісту ознаками війни в Шосткинських ЗМІ

2.3 Наявні ознаки інформаційної війни: на прикладі аналізу зміст газети за аналогічний період 2013-2014 років.

Висновки до другого розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................

ДОДАТКИ……………………………………………………………………

перелік умовних позначень (за необхідності)

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік має розташовуватись двома стовпчиками. Ліворуч в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни, праворуч — їх детальну розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування

ВСТУП

У вступі коротко обґрунтовується актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

В сучасних умовах поряд з географічним формується електронний простір. Традиційні протистояння між державами здійснюються як у фізичному, так і в новому – віртуальному, або кіберпросторі.

Інтереси держави в інформаційній сфері в основному зводяться до гармонійного розвитку інформаційної структури держави. Інформаційна безпека держави¹ – це стан її захищеності, при якій спеціальні інформаційні операції, акти зовнішньої інформаційної агресії, інформаційний тероризм, незаконне зняття інформації за допомогою спеціальних технічних засобів, комп'ютерні злочини та інший деструктивний інформаційний вплив не завдає істотної шкоди національним інтересам.

В таких умовах засоби масової комунікації, є провідниками різних ідеологій і зброєю у війнах нового покоління – «інформаційних», які в свою чергу можуть розглядатися як реалізація конфліктів ідеологій. З'являються сучасні терміни: «інформаційні війни», «стратегії інформування», «інформаційна безпека» і пр. Але поки відсутні дефініції цих понять, як наукові, так і правові.

Ступінь наукової розробленості. До сих пір робилися тільки поодинокі спроби філософського осмислення мінливої сутності електронних ЗМІ, 1 хоча сьогодні очевидно, що всі зміни сучасного життя відбуваються в чому завдяки діяльності засобів масової комунікації (особливо телебачення), яка фактично знищила відстань. Агресія, яка здійснюється за допомогою телебачення (ТБ), відбувається миттєво і неконтрольовано. Соціальна безконтрольний-ність "четвертої влади", яка, до речі, не обирається, уможливлює таке явище, як "інформаційна війна" (ІВ). Поняття ІВ з'явилося в сучасному житті порівняно недавно, а в науці стало знаходити відображення в останнє десятиліття XX століття: в 1992-1993 рр. тема воєн в галузі інформації виникла в західній літературе4, а в 1994 - 1997 рр. - В отечественной1. Мета роботи: з’ясування наявних ознак ведення інформаційної війни у Шосткинських засобах масової інформації.

Завдання:

1. здійснити теоретичний аналіз проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі та визначити можливі дослідницькі підходи до вивчення інформаційної війни;

2. розробити та емпірично верифікувати теоретичну модель ознак наявності інформаційної війни у засобах масої інформації;

3. визначити наявні ознаки присутності інформаційно-психологічної війни на прикладі інтернет-газети ШосткаINFO;

4. зробити порівняльний аналіз двох років на предмет пристуності ознак інформаційної війни в інтернет-газеті.

Об'єкт дослідження:

Предмет дослідження:

Методи дослідження. При дослідженні було використано такі наукові методи дослідження:

- описовий метод дав змогу здійснити теоретичний огляд питання інформаційної війни у вітчизняній та зарубіжній літературі;

- гіпотетично-дедуктивний метод дозволив вивчити різні теоретичні розробки ведення інформаційної війни та створити на їх основі власну типологію ознак присутності для дослідження шосткинських ЗМІ;

- аналіз дав змогу порівняти наявні ознаки ведення інформаційної війни між двома роками;

- контент-аналіз – основний, кількісно-якісний метод дослідження змісту текстових повідомлень інтернет-газети ШосткаINFO. застосовувалися теоретико-методологічний і логіко-історичний аналіз, узагальнення і інтерпретація наукових даних, їх систематизація, метод контент аналізу документів.

Наукова новизна роботи зумовлена відсутністю досліджень проблематики ведення інформаційної війни на матеріалі Шосткинських ЗМІ. Дослідження містить нову, важливу для подальших наукових розвідок та досліджень інформацію, що вказує на наявність ознак ведення інформаційної війни та її можливого сугестивного впливу і формування віртуальної та соціальної реальності.

Теоретична значущість в дослідженні розглянуто основні підходи до розуміння поняття «інформаційна війна», визначено мету, завдання та методи інформаційно-психологічних війн, та стратегії впливу інформаційно-психологічних війн на масову свідомість. ДОПИСАТЬ ПРО ШОСТКУ

Практичне значення результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Проведений аналіз послужить теоретичної та методологічною основою для подальших досліджень тематично повязаних з інформаційними війнами.

Поданий у роботі досліджуваний фактологічний матеріал може бути використаний при викладанні факультативу жірналістика та тематичних гуртків.

РОЗДІЛ 1

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА – ДЕНЬ СЬОГОДНІШНІЙ І ПЕРСПЕКТИВИ

1. Виникнення та основні підходи до визначення терміну «інформаційна війна»

Інформаційні війни велися постійно зі стародавніх часів і в більшості випадків чинили суттєвий вплив на становлення та розвиток різних держав. Відомий дослідник відповідної тематики І.Н. Панарін вказує, що вперше поняття «інформаційна війна» було введене в 1985 році в Китаї як практичне відображення в діяльності китайських фахівців у галузі інформаційного протиборства поглядів давньокитайського військового діяча Сунь-цзи, що першим аргументував необхідність інформаційного впливу на супротивника [?, с. 113]². В своєму «Трактаті про військове мистецтво» Сунь-цзи відзначав: «У всякій війні, як правило, найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісною... Здобути сотню перемог у боях – це не край мистецтва. Підкорити суперника без бою – ось вінець мистецтва» []³.

Не дивлячись на досить давні згадки, терміни «інформаційна війна», «інформаційна операція» почали активно вживатися в 1991 р. після війни у Перській затоці. Яскравим та дієвим прикладом успішного ведення інформаційної війни, її впливу на кінцевий результат, на думку фахівців, була війна проти Іраку, що отримала назву «Буря в пустелі», де нові інформаційні технології вперше були застосовані у військових цілях. Першим офіційним документом з цього приводу, на думку науковців, була директива міністра оборони США № TS 3600.1 від 21 грудня 1992 р. «Інформаційна війна», результатом якої через рік стала директива Комітету начальників штабів Міністерства оборони США № 30-93. Цей документ, за оцінкою фахівців, став вихідною точкою для подальших як військових, так і державних документів та досліджень не тільки у США, але й в інших країнах світу [, с.425]⁴.

З вказаною вище директивою «інформаційну війну» визначено як комплексне проведення за єдиним задумом і планом психологічних операцій, заходів щодо оперативного маскування, радіоелектронної боротьби і фізичного знищення пунктів зв’язку з метою позбавлення супротивника інформації, виведення з ладу або знищення його систем управління при одночасному захисті своїх сил від аналогічних дій [, с. 41]⁵. Це визначення є достатньо широким – втім, воно не охоплює всього того спектра складових, що їх сьогодні відносять до інформаційної війни.

На думку китайського військового аналітика Ван Пуфена, інформаційна війна є продуктом епохи інформації, який у бою часто використовує інформаційну технологію й інформаційну зброю []⁶. Наразі термін «інформаційна війна» має дискусійний та неоднозначний характер, зважаючи на те, що різні автори трактують його по-різному, залежно від того, які аспекти проявів та змісту вони досліджують.

За допомогою комплексного підходу українським дослідником А. Фісуном здійснено спробу вивести синтетичне поняття: інформаційна війна – це комплексний відкритий чи прихований цілеспрямований інформаційний вплив однієї сторони, чи взаємний вплив сторін одна на одну, який охоплює систему методів та засобів впливу на людей, їхню психіку та поведінку, на інформаційні ресурси та інформаційні системи з метою досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної стратегії, здатної привести до прийняття сприятливих для ініціатора впливу рішень або паралізувати інформаційну інфраструктуру супротивника з одночасним зміцненням і власним захистом інформації та інформаційних систем [?, с. 46].⁷

На переконання українських дослідників І. Горбатенка, В. Долгова, Т. Гріненко, інформаційна війна є протиборством непримиренних сторін у відповідному інформаційному просторі, яке здійснюється з використанням інформаційної зброї з метою нанесення максимальних витрат «супротивнику» та мінімізації особистих витрат в економічній, військовій, політичній, ідеологічній як у цілому, так і в окремих сферах [?, с. 11]⁸.

Як зауважує А.Фісун, можна виділити шість основних підходів відносно вивчення поняття «інформаційна війна»: соціально-комунікативний, військово-прикладний, державно-інструментальний, геополітичний, віртуально-кібернетичний та психологічний. В нашій дослідницькій роботі ми приймаємо визначення А. Фісуна, за яким основна суть інформаційної війни – це система засобів і способів психологічного впливу на масову свідомість з метою спрямування її у вигідному для суб’єкта впливу напрямі.