Лекція №9

Н.Е.2.4

Методика використання технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі План заняття

1. Методика використання звукових тзн в навчально-виховному процесі.

2. Методика використання телебачення в навчально-виховному процесі з учнями.

3. Дидактичні можливості комп’ютерів як нового засобу навчання.

4. Використання комп’ютерних ігор у навчанні.

Література до теми:

1. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Подоляк В.О. Технічні засоби навчання. Посібник для студентів і вчителів. – Вінниця, 1993.-123 с.

2. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2000. – 243 с.

3. Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка: Посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: ВЦ "Академія", 2002. – 320 с.

4. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2002. – 256с.

5. Чашко Л.В. Екранні та звукові засоби навчання. – К.: Рад. школа, 1976. – 115 с.

1. Методика використання звукових тзн в навчально-виховному процесі

Звукові технічні засоби навчання досить поширені. Існують десятки різних видів, зокрема:

1. Комплекти грамплатівок, об'єднані в фонохрестоматію з різних шкільних дисциплін.

2. Магнітні записи програмних художніх, літературних і музичних творів.

3. Документальні звукозаписи.

4. Магнітні записи для організації самостійної роботи дітей на занятті.

5. Магнітні записи казок та оповідань для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

6. Програми для лінгафонних кабінетів з іноземної мови.

7. Магнітні записи з радіо спеціальних навчальних і виховних передач для дітей: документальні; драматичні; фрагменти радіоспектаклів; радіокомпозиції; літературні твори; радіоінсценівки; радіолекції; радіоекскурсії; опери, оперети, симфонії, народні пісні, тематичні добірки.

Така велика концентрація інформації, доступність і простота її відтворення дає змогу значно збагатити, поглибити, урізноманітнити форми і методи навчання, сприяти вихованню в дітей інтересу до предметів, потреби самостійною читання, здатності мислити словесно-художніми образами.

Готуючись до занять з використанням звукової інформації, потрібно пам'ятати, що сприймання її учнями має певні риси:

1. "Ілюзія участі кожного учня",

2. Інтимність звертання неначе до кожного учня.

3. Співпереживання, вживання в передачу.

4. Емоційна та інтелектуальна єдність.

5. Пробудження фантазії - створення в мозку зорового ряду, що відповідає слову.

Методична підготовка вихователя до занять з використанням звукозапису або радіопередачі передбачає здійснення таких етапів:

1. Попереднє прослуховування і аналіз звукового матеріалу.

Прослухавши запис, необхідно визначити, в якій мірі його зміст відповідає темі заняттяу, чи допоможе він розкрити внутрішню суть окремих явищ і образів, які будуть вивчатися на даному занятті.

2. Визначення доцільності використання прослуханого матеріалу.

В процесі попереднього прослуховування звукозапису вихователя зобов'язаний враховувати вікові особливості дітей. Так що на магнітну стрічку записаний виступ вченого, то слід враховувати доступність його мови для дітей молодшого і середнього шкільного віку.

3. Визначення навчальної, виховної і розвиваючої мети заняттяу, типу і структури заняттяу.

Визначення їх відбувається з врахуванням змісту того матеріалу, який містить звукова інформація, а також відповідно до інших дидактичних вимог та особливостей.

4. Визначення місця звукової інформації в структурі заняттяу.

Місце звукозапису залежить від того, які функції він виконує. Як відомо, ці функції можуть бути такими: джерело нових знань; ілюстрація до розповіді вихователя; самостійна творча робота дітей. В залежності від цього звукова інформація може звучати на початку, всередині і наприкінці заняттяу.

5. Вибір методів навчання.

В процесі використання звукової інформації вчитель може використовувати різні методи. Проте, на кожному етапі навчального заняття мусить бути провідний метод, який забезпечив би досягнення поставленої триєдиної мети.

До таких методів можна віднести такі: бесіда, розповідь, пояснення, ілюстрація. При їх виборі враховуються зміст звукової інформації, її місце в структурі заняттяу, вікові особливості дітей та інші фактори.

6. Визначення способів активізації дітей під час використання звукозапису.

Якість засвоєння звукової інформації залежатиме від активності дітей під час її сприймання. З цією метою вихователь перед прослуховуванням ставить учням проблемні питання. Отримати відповідь на ці запитання дитина зможе лише тоді, коли уважно буде слухати звукозапис, аналізувати його, порівнюючи з уже відомими фактами.