Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Teoria_gotovaya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
294.91 Кб
Скачать

43. Гнучкі і фіксовані валютні курси переваги та недоліки.

Гнучкі або вільно плаваючі валютні курси – режим, за якого курси обміну валют визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції. Ринок валют урівноважується за допомогою цінового, тобто курсового механізму.

Переваги:

-Вони внаслідок вільного коливання попиту на валюту і її пропозиції автоматично коригуються таким чином, що в кінцевому підсумку усуваються незбалансовані платежі;

- у спекулянтів не має можливості отримувати прибуток за рахунок центрального банку;

- у центральному банку не має потреби здійснювати валютні інтервенції. Недоліки:

-ринки не завжди працюють з ідеальною ефективністю і тому існує ризик, що валютний курс буде перебувати протягом тривалого часу на необумовленому економічними прогнозами рівні;

- невизначеність майбутнього валютного курсу може створити труднощі для компанії у сфері планування та ціноутворення;

- свобода проведення незалежної внутрішньої грошово-кредитної політики може бути порушена .

Режим фіксованих валютних курсів – це система, за якої валютний курс фіксується, а його зміни під впливом коливання попиту і пропозиції усуваються проведенням державою стабілізаційних заходів.

Переваги:

-коли курс стабільний, то він забезпечує компаніям надійну основу для планування та ціноутворення;

-обмежує внутрішню грошово-кредитну політику;

-позитивно впливає на недостатньо розвинуті фінансові ринки і фінансові інструменти.

Недоліки фіксованих валютних курсів:

  1. якщо йому не довіряють, то він може піддатись спекулятивним діянням, які в подальшому можуть зумовити відмову він фіксованого курсу;

  2. не існує надійного способу визначити, чи є обраний курс оптимальним та стабільним;

  3. фіксований курс передбачає, щоб центральний банк був готовий до проведення валютних інтервенцій з метою його підтримки.

44. Міжнародні розрахунки та їх основні форми

Міжнародні розрахунки – є Основною формою валютних відносин, які проводяться з міжнародних операцій (комерційних і некомер​ційних платежів) і відображаються в узагальненому вигляді в платі​жних балансах усіх країн світу.

Міжнародні розрахунки – це:

а) комерційні платежі за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між підприємствами, банками, установами й окремими особами різних країн, пов’язані зі світовою торгівлею, міжнародним кредитом і прямими зарубіжними інвестиціями;

б) некомерційні платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон тощо.

Основні форми:

Акредитив – це розрахунковий або грошовий документ, який являє собою доручення однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або сплатити пред’явникові акредитива певну суму грошей. Акредитив може бути: безвідкличним, відкличним, передатним (переуступним).

Інкасо – це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на підставі розрахункових документів грошові кошти, що належать клієнту, від імпортера (підприємств, організацій, установ) за відвантажені на його адресу товарно-матеріальні цінності або надані послуги і зараховує ці кошти на рахунок експортера в банку.

Акцепт– згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладення угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]