8. Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток культури.

християнська релігія прийшла на Русь у «готовому» вигляді з Візантії. Вона насаджувалася згори, зустрічаючи тривалий опір широких мас населення, яке дотримувалося віри батьків і дідів. Та й сама централізована княжа влада, відстоюючи державну самобутність Русі, часто підтримувала стародавні слов’янські традиції. Звідси походила активна взаємодія християнства і язичництва, характерна для давньоруської традиції майже протягом усього її існування. Поступово складався світоглядний синкретизм (поєднання), відбулося своєрідне злиття народної релігії та церковного християнства.

Так, наприклад, Великдень був головним християнським святом українського народу доби Київської Русі. Воно ввібрало в себе й передхристиянські обряди, які тісно пов’язувались із хліборобським господарством, з поминанням померлих, величанням, весільним та обрядовим співанням пісень. Це було свято радості й веселощів, що об’єднувало весь рід, плем’я спільним торжеством.

9. Виникнення слов'янської писемності, бібліотеки і школи Київ­ської Русі.

Піктографічне письмо:

Піктографія – це складний малюнок чи серія малюнків, що ілюструють розповідь про певну подію.

Слов`янська писемність виникла у 862 р. Першими писемними слов`янами були Кирило і Мефодій.

Складове письмо( 2 ст. до н.е.)

Формувалося двома способами:

• Внутрішнім перетворенням ідеографічних систем

• Шляхом самостійного розвитку систем на основі або під впливом ідеографічного письма.

Звукове письмо:

• Його виникнення пов`язане з розвитком умінням людей розкладати мовлення на найпростіші елементи – звуки.

• У цій системі кожен графічний знак передає окремий звук.

Глаголиця, кирилиця:

• Глаголиця – це одна з найдавніших слов`янських абеток.

• Два види глаголиці: древніша «кругла» відома, як болгарська і пізніша «ламана» - хорватська.

• Глаголиця налічує 41 символ

• Кирилиця ґрунтується на грецькому алфавіту унціального типу

• У давню кирилицю увійшли 24 літери грецького алфавіту та 12 спеціальних значень на позначення характерних звуків слов`ян.

Першою бібліотекою в Київській Русі була при Софійському соборі. Фундатором бібліотеки став Ярослав Мудрий. У книгосховищі зберігалися, головним чином, літургійні книжки, необхідні при відкритті нових єпископій та побудові храмів. У бібліотеці, безумовно, були й книжки для світського читання, подібні до згаданих Ізборників 1073 та 1076 pp.; тут також зберігалися різні державні документи: договори, князівські грамоти тощо.

Друга бібліотека була при Києво-Печерському монастирі, до складу якої ввійшло багато книг, зібраних Миколою Святошею — одним з ченців монастиря. Серед цих книг були також написані іноземними мовами. Про це свідчить повідомлення «Києво-Печерського патерика» про ченця Микиту, який читав латинські, грецькі та давньоєврейські книжки. Незабаром з'явилися бібліотеки і в Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галичі та інших давньоруських містах.

10. Містобудівництво. Визначні архітектурні пам'ятки Київської Русі.

Говорячи про стильовий напрям в архітектурі Київської Русі другої половини XI — початку XII ст., слід підкреслити певне посилення візантійських традицій, які насамперед позначилися на композиції тринефних хрестовобаневих храмів, що викликано переважно функціональним, суто церковним призначенням споруд. Разом з тим головною особливістю даного періоду було те, що в ряді регіонів виникають місцеві архітектурні школи з притаманними їм конструктивними та художніми особливостями, що яскраво виявиться в наступному періоді розвитку архітектури Київської Русі.

На Росі, де проходила основна лінія оборони від степовиків, дослідники нараховують 13 фортець, що стояли на відстані кількох кілометрів одна від одної. Крім Києва, великими містами Київщини були Вишгород, Білгород, Юр'їв та Торчеськ. Добре відоме планування стародавнього Вручая (Овруч), який з середини XII ст. був центром феодальних володінь князя Рюрика Ростиславича — типове, середнє за розмірами місто, з міцним князівським замком і досить великим посадом (близько 28 га), укріпленим стінами з дерев'яних городень і земляними валами.