- •1. Поняття "культура". Феномен розвитку української культури.
- •2.Культура первісного суспільства на землях України.
- •3.Трипільська культура як визначне явище світової історії.
- •4. Культура населення кіммерійсько-скіфо-сарматського часу.
- •5. Культура населення античних держав Північного Причорномор'я
- •6.Світоглядні уявлення східних слов’ян.
- •7. Розвиток мистецтва у східних слов'ян
- •8. Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток культури.
- •9. Виникнення слов'янської писемності, бібліотеки і школи Київської Русі.
- •10. Містобудівництво. Визначні архітектурні пам'ятки Київської Русі.
- •11. Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- •12. Повість минулих літ" - найвизначніша писемна пам'ятка Київської Русі.
- •13. Культура Галицько-Волинської Русі
- •14. Культурні традиції та звичаї Київської Русі в суспільно - політичному та культурному житті Литовського князівства.
- •15. Кириличне друкарство, перші друкарі та книгодрукарні в Україні.
- •16. Києво-Печерська лавра - центр писемництва та шкільництва.
- •17. Народні думи і пісні хv - початку хvii ст., їх тематика, особливості та виховне значення.
- •20.Розвиток шкільної справи та освіти на Лівобережній та Правобережній Україні в другій половині хvіі ст.
- •21. Діяльність братських шкіл та їх роль у розвитку культури.
- •22. Києво-Могилянська академія - загальноукраїнський вищий навчальний заклад.
- •23. Петро Могила - видатний діяч української культури.
- •24. Прикладне мистецтво та традиційна культура України у хviii ст.
- •25. Меценатська діяльність гетьмана Мазепи щодо розвитку української культури і мистецтва.
- •26. Музичне мистецтво України у другій половині хvіі ст.
- •27. Становище українських земель після возз'єднання з Росією. Українсько-російські культурні взаємини.
- •28. Історичні народні твори та козацькі літописи другої половини хvіі ст.
- •29. Українське образотворче мистецтво у другій половині хvіі ст.
- •30. Розвиток культури на західноукраїнських землях у хvіі-хvііі ст.
- •31. Просвітництво та розвиток суспільно-політичної і філософської думки в Україні у XVII-хviii ст.
- •32. Г. Сковорода - видатний діяч української культури.
- •33. Діяльність Феофана Прокоповича та його внесок у розвиток науки і культури.
- •35. Зародження і розвиток українського театру (друга половина хv - хviii ст.).
- •36. Народне і професійне музичне мистецтво у хvііі ст.
- •37. Іконопис, живопис та народне малярство України у хvііі ст.
- •38. Українська культура в умовах національного Відродження хіх ст.
- •39. Українська література першої половини хіх ст.
- •40. Образотворче мистецтво у першій половині хіх ст.
- •41. Розвиток аматорського та професійного театрального мистецтва у хіх ст.
- •42. Видатні організатори театрального мистецтва України першої половини хіх ст.
- •43. Музична культура України в першій половині хіх ст.
- •44. Драматургія і розвиток театрального мистецтва в Україні в хіх ст..
28. Історичні народні твори та козацькі літописи другої половини хvіі ст.
Визначними історичними творами, які вперше з'явилися наприкінці XVII ст., були так звані козацькі літописи. Провідне місце серед творів цього жанру займають літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка. їх праці є суттєвим
зрушенням в українській історіографії, оскільки вони знаменують перехід від літописання до власне історичної науки, від хронологічного переліку подій до їх осмислення й прагматичної інтерпретації. За джерела для авторів правили мемуарні, господарські, військові, дипломатичні та інші документи, тому їхні праці називають літописами лише умовно. В центрі уваги козацьких літописців були передусім бурхливі події Визвольної війни та Руїни.
Панівне становище в літературному процесі другої половини XVII— XVIII ст. займає поезія, чи точніше — віршована література. Разом з поетичним доробком попередньої епохи (кінця XVI — першої половини XVII ст.) вона творить величезний пласт давньої української силабічної поезії, багатство якої починає освоюватися тільки в нові часи. Бібліографія нотує понад дві тисячі оригінальних текстів віршів і пісень цього періоду, не рахуючи великої кількості варіантів. Лише незначна частина з них свого часу була надрукована: зразки етикетної, епіграматичної, панегіричної і духовної поезії, окремі книжкові видання польськомовної поезії Лазаря Барановича, кілька текстів Феофана Прокоповича, Михайла Козачинського. Основний масив поезії світського і духовного змісту, поетичний доробок провідних поетів того часу — Івана Величковського, Климентія Зиновієва, Семена Дівовича, Івана Некрашевича, Григорія Сковороди та ін. залишився в рукописах. Ця поезія поширювалася в численних списках, рукописних пісенниках і виконувала призначену їй роль.
29. Українське образотворче мистецтво у другій половині хvіі ст.
В образотворчому мистецтві другої пол. XVII — XVIII ст. знаходили відображення патріотизм і гуманізм українського народу, його суспільні, естетичні ідеали, піднесення національної свідомості. В художніх пам'ятках цього періоду барокова декоративність поєднувалася з реалістичним зображенням світу та національними традиціями. В Україні утворюються нові художні осередки: жовківська школа художників, чернігівська, новгород-сіверська та ін.
Визначними художниками XVII ст. були Ф.Сенькович, М.Пстрахнович, С.Корунка, І.Руткович. Одним із найпопулярніших жанрів мистецтва XVII ст. став портрет. Залежно від призначення його створювали за різними композиційними схемами. Портрети малювали з натури або посмертно. Загалом портрет набув оригінальних форм, був позначений гуманістичними тенденціями, широким використанням поетики й засобів образотворчого фольклору (натурний «Портрет А. Красовської» роботи О.Ляницького, епітафіальний «Портрет С.Жоравко» (1697) роботи І.Паєвського), високим мистецьким рівнем, використанням прийомів бароко, часто збагачених традиціями народно-декоративної творчості.
Велику роль у збагаченні української культури відіграла діяльність Лаврської іконописної майстерні. Значні успіхи у розвитку українського графічного мистецтва пов'язані з творчістю художників О. та Л.Тарасевичів, І.Щирського.
В одному стилістичному напрямі з малярством розвивалася й скульптура. Нею оздоблювали споруди, зокрема Успенську церкву у Львові, будинки багатьох феодалів і заможних міщан.