15.Види ділового спілкування

Ділове спілкування - це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб'єктів, які представляють певну організацію, установу, компанію тощо.Шляхом зіставлення ділового спілкування як специфічної форми взаємодії і спілкування в цілому як загального виявлено такі його особливості:- наявність певного офіційного статусу об'єктів;- спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку стосунків між представниками взасмозацікавлених установ;- регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;- творчий характер взаємин, спрямованість їх на розв'язання конкретних ділових проблем, досягнення мети;- взаємоузгодженість рішень та подальша організація співпраці партнерів;- значущість кожного партнера як особистості;- безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що хвилюють їх внутрішній світ.Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі.

16. Правила ведення телефонної розмови

Телефонна розмова - один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами:співрозмовники не бачать одне одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомоги міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою);наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, кепська чутність).

Правил ведення телефонної розмови.Якщо телефонуєте ви:насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також свої прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються нечітко, а тому називайте свої прізвище та ім'я останнім - принаймні це буде почуто;якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спершу, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, пам'ятаючи, що нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;

Якщо телефонують вам:спробуйте якомога швидше зняти слухавку й назвіть організацію, яку ви представляєте;у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;розмовляйте тактовно, ввічливо демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас;якщо ви даєте обіцянку, намагайтесь дотримати слова й виконати ЇЇ якомога швидше.

17.Терміни та їх місце у діловому мовленні

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання - науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики запозичується із інших мов утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики: математичну фізичну електротехнічну радіотехнічну літературознавчу лінгвістичну філософську медичну залізничну спортивну