- •1.Предмет і завдання курсу
- •2.Роль і значення мови в суспільному житті,функції
- •3.Значення мови в формуванні держави,мовна політика України
- •4.Тенденції розвитку літературної мови ознаки літ. Мов.
- •5.Сучасна літературна мова та її норми.
- •6.Функції сфера застосування та особливості офціційно.Ділового стилю.
- •7.Науковий стиль, функції, застосування
- •8.Культура мови і мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •9.Охарактризуйте мову як засіб професійного спілкування
- •10. Правила ділового спілкування та культура мовлення під час дискусії
- •11.Роль невербальних засобів спілкування у професійному мовленні
- •13.Майстерність публічного виступу. Види і жанри.
- •14.Ділова бесіда
- •15.Види ділового спілкування
- •16. Правила ведення телефонної розмови
- •17.Терміни та їх місце у діловому мовленні
- •19. Текст як основний вид….
- •20.Документ основ вид ділового мовлення
- •21. Види документів та їх
- •22. Правила оформлення ст…..
- •23. Основні вимоги до документів, класифікація
- •26. Правила ділового листування.
- •31.Реквізити та вимого до доручення та розписки .
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доручення
- •Розписка про отримання грошей
10. Правила ділового спілкування та культура мовлення під час дискусії
Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити.Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, дібрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії.
На другому етапі обговорюються ті питання, які було винесено на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий. Від виконання ним своєї ролі багато в чому залежать хід і результати дискусії. Він це може робити тільки тоді, коли не вистачає інформації для пошуку нового погляду на вже відому проблему. Ведучому треба ставитися до всіх поважливо й однаково, не засуджувати будь-кого з учасників за його, можливо, некомпетентну думку. Якщо під час обговорення виникла пауза внаслідок роздумів учасників,переривати її не слід, бо, можливо, вона допоможе знайти новий цікавий поворот дискусії. Третій етап дискусії — підбиття підсумків. Це, звичайно, робит ведучий. Проте можна доручити це і досвідченому спеціалісту з числа учасників. Він оцінить повноту й глибину розкриття теми, новизну
інформації, відзначить різні погляди, наголосить на значущих результатах
обговорення.
11.Роль невербальних засобів спілкування у професійному мовленні
Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.Серед них важлива роль відводиться міміці.
Міміка - це експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу. Міміка репрезентує шість основних емоційних станів: гнів, радість, страх, страждання, подив і презирство. Неабияке значення у спілкуванні відіграють жести.Жести - це виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини.За функціональним призначенням і природою вирізняють такі їх види:
1. Ритмічні жести дублюють інтонацію, виокремлюють певні частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, сповільнення чи прискорення темпу мовлення.
2. Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки почуттів: подив, радість, захоплення, ненависть, роздратування, розчарування.3. Вказівні жести виконують функцію виділення якогось предмета серед однорідних. З цією метою послуговуються рухами пальців, кисті, цілої руки.4. Зображувальними жестами відтворюють предмети, тварин, інших людей.Поза теж має комунікативний сенс і репрезентує не тільки душевний стан людини, але й її наміри, налаштованість на розмову.Темп мовлення теж відтворює певний стан людини: швидкий - переживання і стривоженість; повільний - пригнічення, горе, зарозумілість чи втому.Отже, щоб успішно здійснювати професійну діяльність, треба знати і вміти розпізнавати (читати) невербальні засоби спілкування.
12. Мовленнєвий етикет. Основні формули укр. мов.етикету.Мовленнєвий етикет-це національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки,які реалізуються в системі стійких формул і висловів,що рекомендуються для висловлення подяки,прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема, під час привітання, знайомства,звертання тощо.Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно. За умовами та змістом ситуації спілкування в системі українського мовленнєвого етикету розрізняють 15 видів стійких мовних висловів:звертання,вітання,знайомство,запрошення, прохання, вибачення,згода,незгода,скарга,втішання,комплімент,несхвалення,побажання,вдячність,прощання.Відбором етикетних мовних формул у кожному виді мовленнєвого етикету створюється та чи інша тональність спілкування, тобто соціальна якість спілкування, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм у процесі комунікації. В європейському культурному ареалі виділяють п'ять видів тональностей спілкування:висока,нейтральна,звичайна, фамільярна, вульгарна.В офіційному спілкуванні особливе значення мають ті види мовленнєвого етикету, які представляють категорію ввічливості, а саме: звертання, вітання, прощання, подяка, вибачення, прохання
