Задача 1.
Громадянин Петров вирішив заснувати приватне підприємство. Держаний реєстратор, до якої звернувся Петров із необхідними документами, відмов в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не погодився і звернувся до суду із заявою про спонукання державного реєстратора здійснити реєстрацію приватного підприємства.
Які обов’язкові реквізити статуту приватного підприємства? Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства? Чи потрібний взагалі статутний фонд підприємству? Чи виграє Петров справу?
1. У статутті підприємства мають бути визначені:
Його точне найменування і місцезнаходження;
Власник (власники)або засновник (засновники);
Основна місія і цілі діяльності;
Органи управління та порядок їх формування;
Компетенція (повноваження) трудового колективу і його виборних органів;
Джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації та припинення існування.
В найменуванні підприємства повинні бути відображені його конкретна назва (завод, фабрика, майстерня тощо), вид (приватне, колективне, державне, акціонерне товариство) та інше.
У статуті повинен бути визначений орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо). В нього можуть включатися положення, зв'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові взаємини, які виникають на основі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо.
2. Для приватних підприємств розмір статутного фонду не встановлений (лист Держкомпідприємництва від 26.03.2004 р. N 1858)
На відміну від інших організаційно-правових форм господарювання, для приватного підприємства законом не передбачено мінімального чи максимального розміру статутного фонду, тобто він може бути будь-яким. Спеціального закону, присвяченого питанням приватних підприємств в Україні н існує, тому дані юридичні особи керуються у своїй діяльності загальними положеннями ГК і ЦК.
Задача 2.
Вирішивши заснувати приватне підприємство, громадянин Санін зібрав усі необхідні документи і подав до органу реєстрації. Але державний реєстратор відмовився прийняти документи, мотивуючи це тим, що офіційну назву підприємства — “Інтернешнл Фуд Компані” — у порушення ст. 37 Закону України “Про мови в Українській РСР” утворено і подано не українською мовою.
Які документи слід подати для реєстрації приватного підприємства? Який порядок подання документів на реєстрацію? Якою мовою було подано назву підприємства? Що можна порадити Саніну в цій ситуації?
1. ст 24. ЗУ
Задача 3.
Між фірмою “АСТА” (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю “Верона” (підрядником) була укладена угода про розробку конструкторської документації. Як з’ясувалося пізніше, на момент укладення цієї угоди державну реєстрацію товариства не було здійснено, проте зобов’язання за угодою були виконані товариством після його державної реєстрації: конструкторську документацію передано замовникові на підставі відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником оплачено.
Державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом про визнання недійсною угоди, посилаючись на укладання цієї угоди до моменту державної реєстрації товариства і вважаючи її такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
З якого моменту товариство з обмеженою відповідальністю набуває прав юридичної особи? Які правові наслідки укладення угод до моменту державної реєстрації? Яке значення має в ситуації, що розглядається, факт виконання товариством угоди після державної реєстрації? Яке рішення має прийняти суд?
1. Згідно з із ч. 4 ст. 87 ЦКУ, ч. 1. Ст. 6 ЗУ «Про ГТ» та ч. 3 ст. 83 ГКУ ТзОВ набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації.
2. ст 84 ГКУ
1. Господарське товариство може відкривати рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди лише після його державної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами.
2. Угоди, укладені засновниками до дня реєстрації товариства і в подальшому не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди.
Коментар:
1. Як самостійний суб'єкт права господарське товариство може відкривати рахунки у банках, укладати договори та інші угоди, бути позивачем та відповідачем у суді, а також здійснювати інші правомочності, пов'язані з набуттям статусу юридичної особи. Оскільки згідно з ч. 3 ст. 83 Господарського кодексу України та ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, право відкривати рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди господарське товариство має тільки після його державної реєстрації. У відповідності з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" датою державної реєстрації господарського товариства визначається дата внесення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про проведення державної реєстрації господарського товариства.
Угоди, укладені засновниками господарського товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством у порядку, визначеному законом та установчими документами. Схвалення господарським товариством таких угод повинно відбуватися з урахуванням положень ст. 241 Цивільного кодексу України, що застосовуються до правочинів, вчинених з перевищенням повноважень. Виходячи зі змісту зазначеної статті угода, укладена засновниками господарського товариства до дня його реєстрації, вважатиметься схваленою, зокрема, у разі, якщо господарське товариство вчинить дії, які свідчать про прийняття угоди до виконання (наприклад, внесення господарським товариством орендної плати за договором оренди, укладеним засновниками до дня реєстрації товариства). При цьому наступне схвалення угоди господарським товариством створює, змінює і припиняє права та обов'язки з моменту укладення угоди.
2. У разі, якщо угода, укладена засновниками до дня реєстрації господарського товариства, в подальшому не буде схвалена товариством, вона не створюватиме правових наслідків для господарського товариства. Правові наслідки у такому випадку виникнуть лише для осіб, які уклали цю угоду.
Громадянська правосуб'єктність юр особи виникає одночасно і пов'язана з його реєстрацією. Тому договір буде визнаний недійсним.
3. Договір визнається недійсним, тому розроблена конструкторська документація повертається розробнику, а він у свою чергу повертає оплату.
4. Госп суд повинен визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущеного при створенні юр особи, яке не можна усунути, тобто звітність пішла заднім числом.