Біографія

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1924 року в Ростові - на - Дону у родині службовців. В 1941 році закінчив середню школу в м. Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Ростовському держуніверситеті (1947 — 1948 рр.) та Новочеркаському політехнічному інституті (1943 — 1948 рр.).

З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті, одночасно проводив інтенсивну науково - дослідну роботу.

У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 . докторську дисертацію. Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов'язані з Українською академією наук та Інститутом кібернетики АН УРСР . Він почав працювати в Україні з 1956 р., відразу після захисту докторської дисертації у Московському державному університеті.

На запрошення академіка Б. В. Гнєденка у серпні 1953 р. В. М. Глушков стає завідуючим лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР .

У 1958 р. В. М. Глушкова обирають членом - кореспондентом АН України за фахом Алгебра .

У лютому 1961 р. В. М. Глушкова було обрано дійсним членом Академії наук України, а в 1964 р. він стає віце - президентом Української академії наук.

Віктор Михайлович Глушков помер 30 січня 1982 г. після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Діяльність Теорія топологічних груп та топологічна алгебра

В. М. Глушков з проводив інтенсивну науково - дослідну роботу в галузі алгебраїчних структур. Його вчителями були провідні алгебраїсти країни С. М. Черніков і О. Г. Курош. У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію «Локально - нільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких ланцюгів підгруп», а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію «Топологічні локально - нільпотентні групи». Отримані ученим математичні результати вивели його у ряд провідних алгебраїстів світу, оскільки ним була розв'язана узагальнена п'ята проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будов а локально бікомпактних груп і алгебр Лі, що дало змогу значно розвинути теорію топологічних груп і топологічну алгебру в цілому. Ці високі (на той час) абстракції перетворилися на інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального світу, наприклад, плазмених потоків або спільної поведінки взаємодіючих об'єктів різної природи.

Теорія цифрових автоматів

Це на початку своєї наукової діяльності наприкінці 50 - х В. М. Глушков сформулював чітке та алгебраїчно просте поняття цифрового автомата і отримав майже всі результати, які були опубліковані в свій час фундаторами цієї теорії Кліні та Муром. В лабораторії Глушкова в Інституті кібернетики активно вивчались як загальнотеоретичні проблеми, так і практичні питання застосування теорії автоматів для синтезу схем ЕОМ. Базовою ідеєю, яка об'єднувала більшість праць Глушкова з цієї теми, була можливість застосування алгебраїчного апарату для формалізації таких об'єктів, якими є компоненти ЕОМ, схеми та програми. Глушков побудував необхідний математичний апарат та показав, що компоненти ЕОМ можуть репрезентовані як математичні вирази. В 1961 р. як певний підсумок наукової діяльності була видана відома монографія Глушкова «Синтез цифровых автоматов».