3.4.4 Ровнічна каретка чесального апарату
Ровнічна каретка призначена для утонення ватки-прочосу в процесі розподілу, зміцнення отриманих стрічечок і перетворення їх у ровницю в процесі сукання, намотування ровниці в кружки.
На рисунку 1.9 наведена технологічна схема ровнічної каретки, що складає з ремінцевого дільника, сукальних рукавів і накатного механізму.
Сутність розподілу продукту полягає в поздовжньому поділі його на окремі смужки. У процесі розподілу не відбувається розпрямлення й орієнтації волокон.
Ватка-прочіс із останньої валічної чесальної машини надходить у ремінцевий дільник, що складається з 120 ремінців при ширині ремінця 14 мм або з 160 при ширині ремінця 10,5 мм. Одна група ремінців обгинає верхній прийомний валик,
Рисунок 1.9 - Схема ровнічної каретки кардочесального апарата
а інша — нижній прийомний валик 15. Ватка-прочіс затискається між ремінцями (перетин I—I). Для поділу продукту всі ремінці, розташовані зверху, повинні йти вниз, а ремінці, розташовані знизу продукту,— нагору. При розбіжності ремінців відбувається поділ продукту. Нагору й униз ремінці направляються ділильними циліндрами 2 я 14 (перетин II—II). Ділильні циліндри складаються з дисків, ширина яких дорівнює ширині ремінця. Диски верхніх і нижнього ділильних циліндрів чергуються в шаховому порядку. Кожний ремінець розташовується в одній площині, тому напроти диска в іншому ділильному циліндрі є проміжок між дисками.
Всі ремінці, розташовані знизу ватки-прочосу, обгинають диски верхнього ділильного циліндра 2, а ремінці, розташовані зверху ватки-прочосу, обгинають нижній ділильний циліндр 14. Отже, волокна виявляються затиснутими між ремінцями й дисками ділильних циліндрів і в місці розбіжності ділильних циліндрів відбувається розподіл продукту на вузькі смужки шириною, рівній ширині ремінця.
Ремінці верхньої групи так само, як і нижньої, розділені через один ремінець на довгі 4, що обгинають натяжний валик 5, і короткі 3, що обгинають натяжний валик 6.
Верхні довгі ремінці 4 віддають смужки продукту верхній парі сукальних рукавів 7, 8 і, обгинаючи напрямний валик 13, проходять між дисками нижнього циліндра й повертаються до прийомного валика 15. Аналогічно працюють і інші ремінці.
На кардочесальному апараті сукання здійснюється сукальними рукавами. Кожна із чотирьох пар сукальних рукавів має подвійний рух: поступальний рух рукавів зі швидкістю Vр для виводу минаючих між ними ниток ровниці й зворотно-поступальний рух одного рукава щодо іншого в напрямку, перпендикулярному першому руху. Зворотно-поступальний рух рукава одержують від ексцентриків 17, що насаджені на вертикальному валу 18. Міцність ровниці 16 залежить від інтенсивності сукання, що характеризується ступенем сукання Sc, тобто числом поворотів будь-якого перетину ровниці в обох напрямках за час знаходження його в сукальних рукавах.
Ровниця, що виходить із сукальних рукавів, заправляється в нитководій 9. Нитководій 9 і валик 12 направляють ровницю так, що кожна нитка розподіляється на певній по ширині частини качалки 11 і утворить кружок ровниці із хрестовим укладанням витків.
На кожну качалку намотується 30 або 40 кружків, які разом утворять бобіну ровниці 10. Коли намотуються бобіни із заданою довжиною ровниці, їх знімають без зупину машини й установлюють нові качалки.
3.5 Висновок: Вході виконання даної лабороторної роботи ми вивчили будову машин апаратної системи прядіння, познайомилися з їх окремими вузлами, дізналися, що особливостями апаратної пряжі є її пушистість, висока ворсистість, мала крутка, слабка орієнтація волокон уздовж осі пряжі, досить висока пружність.