4. 2. Розрахунок клинопасової передачі

      1. Початкові дані:

• потужність та крутний момент

• частота обертів шківа

• довговічність

• режим роботи двозмінний, перевантаження до

2. Схема передачі показана на рис. 4.2..

Рис 4.2.

1,2 – шківи; 3 – пас; 4 – натяжний пристрій.

– діаметри шківів; – міжосьова відстань; – кути обхвату шківів; L – довжина ременя

3. Приймаємо переріз корисуючись ГОСТ 1284.1-80:

4. Для прийнятого перерізу та згідно табл. з методичних вказівок приймаємо

5. Визначаємо колову швидкість і порівнюємо її з допустимою для цього типу паса:

6. Визначаємо орієнтовно діаметр веденого шківа (коефіцієнт пружного ковзання паса вибираємо ):

Значення округляємо до стандартного :

7. Уточнюэмо передатне число:

8. Визначаємо відносну похибку передатного числа:

9. Знаходимо фактичну частоту обертання веденого шківа

10. Визначаємо орієнтовно міжосьову відстань ( ):

Перевіряємо значення :

11. Визначаємо розрахункову довжину паса:

Округляємо та приймаємо стандартне значення:

12. Визначаємо число пробігів паса:

13. Уточнюємо міжосьову відстань відповідно до прийнятої довжини паса:

14. Визначаємо кут обхвату ведучого шківа:

15. Визначаємо потрібну кількість пасів:

16. Визначаємо колову силу:

17. Визначаємо силу початкового натягу одного пасу:

5. Організація робіт з використанням приводу

Привод (див. креслення загального вигляду) встановлюється на фундаменті і після його закріплення приєднується муфтою до ведучого валу редуктора. Після перевірки наявності в редукторі масла, закріплення корпусу і натягу пасів пасової передачі необхідно закріпити огородження і підключити живлення для електродвигуна. Керування приводом здійснюється оператором з пульту управління, через кожні шість тисяч годин безперервної роботи масло підлягає заміні на нове з обов'язковою кришкою редуктора. Заміна комплексу пасів пасової передачі здійснюється за потребо, або заміна не передбачається. Перевірка рівня масла в редукторі повинна проводитися не менше одного разу в тиждень. Попадання масла на пасову передачу недопустимо, так як привод може втратити свою роботоздатність.

6. Очікувані техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники (собівартість, вага і т. д.) на стадії курсового проектування невизначались, але для їх покращення в процесі використання передбачені наступні заходи: для високонавантажених деталей використана термообробка, розміри деталей призначені відповідно рядам переважних чисел і максимально уніфіковані, максимально використані стандартні деталі.

Вали передач зпроектовані з підвищеною жорсткістю, для запобігання зношення коліс і підшипників використане масло з протизносостійкою присадкою.

Для підвищення ККД привода використані підшипники кочення, коробчасті конструкції деталей виконані з мінімальною товщиною стінки та підсилені ребрами жорсткості.