16

Лекції 1, 2

Теоретичні засади економічної безпеки. Економічна безпека на національному рівні

План

1. Поняття, предмет, зміст та суб'єкти економічної безпеки

2. Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

3. Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

1. Поняття, предмет, зміст та суб'єкти економічної безпеки

Поняття "економічна безпека" є відносно новим в українському лексиконі, хоча воно досить поширене та давно використовується у практичній діяльності на Заході. Проблема економічної безпеки вперше викристалізувалася в 30-х роках минулого століття на території США. Актуальність цього питання було обумовлене тогочасною потужною світовою кризою і необхідністю напрацювання заходів швидкого реагування на загрози такого масштабу в рамках національної економіки. У 70-х роках минулого століття під поняттям "економічна безпека" почали розуміти найважливіші складові національної безпеки, і досить швидко цей термін набув широкого поширення в економічно розвинутих капіталістичних країнах.

В економічній сфері Радянського Союзу проблеми економічної безпеки розглядалися переважно з погляду зовнішньоекономічної діяльності або економічної злочинності. Відповідно до визначення, яке подає політологічний енциклопедичний словник, економічна безпека — це стан, в якому народ може суверенно, без втручання і тиску ззовні визначати шляхи і форми свого економічного розвитку. Слід зазначити, що в цьому визначенні фактично розглядається лише зовнішній бік поняття — незалежність. Існують підходи, які трактують економічну безпеку як забезпечення здатності до виживання країни у випадку стихійних і екологічних лих або за умов національних і світових економічних катастроф. За таких підходів питання економічної безпеки трактується однобічно, тобто її існування пов'язують лише із впливом зовнішніх факторів. Водночас внутрішні чинники, які також суттєво впливають на економічний потенціал, глибоко не досліджуються. Однак руйнівний вплив внутрішніх факторів на всі сфери народного господарства виявився більш масштабним і довгостроковим, ніж вплив зовнішніх факторів.

Лише на початку 90-х років стали приділяти увагу й іншим аспектам безпеки: екологічним, прямим і непрямим наслідкам надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, зростанню організованої злочинності, втраті науково-технічного потенціалу, культурній деградації нації тощо.

Характеризуючи специфіку, виявляючи сутнісні характеристики економічної безпеки, передусім варто акцентувати увагу на її "включеності" у загальну систему національної безпеки. Національна безпека вбирає в себе всю сукупність превентивних заходів економічного, технологічного, військово-політичного, правоохоронного, дипломатичного та іншого характеру, що розроблені стосовно тих чи тих загроз, як з урахуванням поточного часу, так і в розрахунку на перспективу. Національна безпека — різнопланова і багаторівнева проблема, що охоплює всі сфери життєдіяльності й має потребу в науково обґрунтованій концепції, розрахованій на тривалу історичну перспективу.

Экономическая безопасность – состояние и способность экономической системы противостоять опасности разрушения ее организационной структуры и статуса, а также препятствиям достижения целей развития.

Экономическая угроза – потенциальная возможность нанесения вреда субъекту хозяйственной деятельности (СХД) со стороны отдельных факторов внутренней и внешней среды.

Природа экономической угрозы имеет потенциальный характер, однако она принимается во внимание человеком, хотя и не имеет реальнах признаков.

Когда угроза приобретает вероятностный характер, она перестает быть потенциальной и преобразовывается в реальный фактор возможной экономической потери.

Экономическая опасность – конкретная и непосредственная, реальная форма проявления угрозы, которая имеет вероятностную математическую интерпретацию.

Риск – объективно-субъективная категория, связанная с преодолением неопределенности, случайности, конфликтности в ситуации неминуемого выбора, отражающая степень достижения субъектом ожидаемого результата.

Деятельность по управлению экономическими рисками представляет собой следующее:

-Выявление факторов во внешней и внутренней среде, которые могут являться источниками угрозы и опасности;

-идентификация угроз и опасности, характеру их проявления и угроз;

-мониторинг развития угроз и опасности, оценка их возможных последствий;

-формирование нормативной базы для отражения опасности;

-формирование организационных структур для осуществления деятельности, направленной на поддержание экономической безопасности;

-формирование моделей защиты и осуществление мер по экономической безопасности.

Все источники, которые могут порождать угрозы и опасности экономических потерь можно классифицировать на:

природные (землетрясения, грозы, ливни, эпидемии и т.п.);

антропогенные;

антропогенно-природные.

Антропогенные источники имеют социальную природу. Опасность исходит от техники, технологии, экономической, правовой, политической деятельности людей. Экономические источники опасности связаны с принятием неэффективных управленческих решений, которые не учитывают интересов субъекта экономической деятельности, не имеют соответствующего обоснования эффективности. Кроме того, экономические решения могут приниматься в интересах узкого круга лиц и наносить существенный вред обществу в целом и отдельным гражданам.

Другой стороной экономических источников опасности являются правовые. Они проявляются в нарушении права субъекта хозяйствования на экономическую деятельность со стороны других субъектов общества, в том числе и государственных структур.

Политические коллизии – войны, революции, страйки, террористические и диверсионные акты, использование политических сил в экономической борьбе также составляют большую опасность для субъектов хозяйствования.

Значительную опасность экономических потерь имеют социальные источники через разрушения правовых и моральных норм общественной жизни, этики бизнеса (субъективные источники).

Антропогенно-природные источники экономической опасности являются результатом изменения и разрушения в процессе хозяйственной деятельности человека окружающей среды. Конкретной формой проявления являются техногенные и экологические катастрофы.

Состояние ЭБ характеризуется при помощи критериев и показателей.

Критерий ЭБ – это показатель, на основании которого определяется состояние и способность экономической системы противостоять проявлениям опасности.

Показатель ЭБ – является количественной характеристикой способности субъекта сохранять состояние и противостоять опасности достижения целей развития согласно с определенным критерием.

Граничный показатель опасности характеризует вероятность реальной потери субъектом хозяйствования собственного статуса, структуры и дееспособности.