2. Морфологічна характеристика, ускладнення пневмопатій

пневмопатія - загальна назва деяких патологічних процесів у легенях неясної етіології

симптоми пневмопатії

• Важке і прискорене дихання.

• Ціаноз (синюшність) шкірних покривів.

• Відсутність дихання від кількох секунд до хвилини.

• Випинання живота при диханні.

• Западіння грудної клітки на вдиху (втягнення міжреберних проміжків, надключичних ямок, надчеревній ділянці).

• Утруднений вдих.

• Відкритий рот, опускання нижньої щелепи при вдиху.

• Роздування щік, крил носа.

• Набряклість голови, кистей рук і ніг.

• Піниста рідина з рота.

• Кров'янисті виділення з рота.

• Зниження рухової активності

• Порушення серцевого ритму (почастішання / уповільнення).

• Слабкий крик.

• Зниження маси тіла.

• Зниження температури тіла.

Ускладнення і наслідки

Для всіх форм захворювання:

-гостра серцево-судинна недостатність (зниження скорочувальної діяльності серця і, як наслідок, застій крові в судинах і кисневе голодування органів і систем організму);

-пригнічення функцій центральної нервової системи (проявляється відсутністю рухової активності, слабким криком, зниженням рефлексів);

- ниркова недостатність (порушення всіх функцій нирок);

- шок (порушення всіх життєво важливих функцій організму);

- кома (пригнічення свідомості і функцій життєзабезпечення організму);

- ризик летального результату.

3. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при сніДі.

СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — тяжке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням

Неврологічні прояви відзначені приблизно в 1/3 випадків, у 10-20% хворих ці прояви можуть бути першими ознаками захворювання. У відносно рідких випадках уже в період і нфікування може розвиватися гострий вірусний менінгоенцефаліт. Його клінічні прояви дуже різноманітні. У найбільш важких випадках виникають епілептичні припадки і порушення свідомості аж до розвитку коматозного стану. У цереброспинальній рідині виявляється лімфоцитарний плеоцитоз. Як правило, гостра стадія менінгоенцефаліту має сприятливий перебіг і закінчується повним видужанням. Значно частіше захворювання маніфестує загальноінфекційними симптомами – лихоманкою, ангіною, збільшенням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки при відсутності певних змін у крові. У цілому перебіг захворювання нагадує мононуклеоз. Подібний стан триває 1-3 тиж і переходить у спонтанну ремісію..

Ураження нервової системи частіше усього проявляється розвитком підгострого е нцефаліту , що маніфестує так званим СНІД-деменція комплексом. Цей комплекс проявляється субкортикальною деменцією, втратою інтересу до роботи, поганою пам’яттю, апатією, притупленням емоцій, неадекватною оцінкою свого стану, сповільненістю психомоторних реакцій, зниженням лібідо. З прогресуванням розвивається втрата орієнтації, сплутаність, епілептичні припадки, мутизм. Можливий розвиток рухових порушень – парезів, атаксії. Дослідження цереброспинальної рідини в цей період виявляє незначний плеоцитоз.Поряд із ураженням головного мозку спостерігається залучення в патологічний процес і периферичної нервової системи. На різних стадіях хвороби виникають хронічна сенсомоторна і вегетативна поліневропатія, множинні мононевропатії, ураження м’язів у вигляді поліміозита і міопатії. Крім неврологічних ускладнень, обумовлених безпосередньо дією ВІЛ, клінічна картина захворювання може ускладнюватися цілою низкою супутніх захворювань, які виникають у результаті імунного дефіциту, що також уражають ЦНС. Частим ускладненням СНІДу, що спостерігається в 10% випадків, є токсоплазмоз. Локалізація гранулематозних утворень визначає розвиток осередкових неврологічних синдромів: геміпарезів, афазій, геміатаксії, часто супроводжуваних епілептичними припадками, афективними порушеннями (апатія, ейфорія та ін.). З онкологічних захворювань, що уражають ЦНС, частіше зустрічаються лімфоми. Клінічно вони протікають як і інші пухлини головного мозку, супроводжуються головним болем, блюванням й іншими загальномозковими симптомами, на фоні яких виявляються осередкові прояви у вигляді парезів, афазії , фокальних або генералізованих епілептичних припадків і ін. Ці пухлини чітко виявляються при КТ або МРТ. Об’ємний процес швидко прогресує і приводить до летального наслідку протягом декількох тижнів або місяців.Поряд із ураженням головного мозку спостерігається залучення в патологічний процес і периферичної нервової системи. На різних стадіях хвороби виникають хронічна сенсомоторна і вегетативна поліневропатія, множинні мононевропатії, ураження м’язів у вигляді поліміозита і міопатії. Крім неврологічних ускладнень, обумовлених безпосередньо дією ВІЛ, клінічна картина захворювання може ускладнюватися цілою низкою супутніх захворювань, які виникають у результаті імунного дефіциту, що також уражають ЦНС. Частим ускладненням СНІДу, що спостерігається в 10% випадків, є токсоплазмоз. Локалізація гранулематозних утворень визначає розвиток осередкових неврологічних синдромів: геміпарезів, афазій, геміатаксії, часто супроводжуваних епілептичними припадками, афективними порушеннями (апатія, ейфорія та ін.). З онкологічних захворювань, що уражають ЦНС, частіше зустрічаються лімфоми. Клінічно вони протікають як і інші пухлини головного мозку, супроводжуються головним болем, блюванням й іншими загальномозковими симптомами, на фоні яких виявляються осередкові прояви у вигляді парезів, афазії , фокальних або генералізованих епілептичних припадків і ін. Ці пухлини чітко виявляються при КТ або МРТ. Об’ємний процес швидко прогресує і приводить до летального наслідку протягом декількох тижнів або місяців.Поряд із ураженням головного мозку спостерігається залучення в патологічний процес і периферичної нервової системи. На різних стадіях хвороби виникають хронічна сенсомоторна і вегетативна поліневропатія, множинні мононевропатії, ураження м’язів у вигляді поліміозита і міопатії. Крім неврологічних ускладнень, обумовлених безпосередньо дією ВІЛ, клінічна картина захворювання може ускладнюватися цілою низкою супутніх захворювань, які виникають у результаті імунного дефіциту, що також уражають ЦНС. Частим ускладненням СНІДу, що спостерігається в 10% випадків, є токсоплазмоз. Локалізація гранулематозних утворень визначає розвиток осередкових неврологічних синдромів: геміпарезів, афазій, геміатаксії, часто супроводжуваних епілептичними припадками, афективними порушеннями (апатія, ейфорія та ін.). З онкологічних захворювань, що уражають ЦНС, частіше зустрічаються лімфоми. Клінічно вони протікають як і інші пухлини головного мозку, супроводжуються головним болем, блюванням й іншими загальномозковими симптомами, на фоні яких виявляються осередкові прояви у вигляді парезів, афазії , фокальних або генералізованих епілептичних припадків і ін. Ці пухлини чітко виявляються при КТ або МРТ. Об’ємний процес швидко прогресує і приводить до летального наслідку протягом декількох тижнів або місяців.Поряд із ураженням головного мозку спостерігається залучення в патологічний процес і периферичної нервової системи. На різних стадіях хвороби виникають хронічна сенсомоторна і вегетативна поліневропатія, множинні мононевропатії, ураження м’язів у вигляді поліміозита і міопатії. Крім неврологічних ускладнень, обумовлених безпосередньо дією ВІЛ, клінічна картина захворювання може ускладнюватися цілою низкою супутніх захворювань, які виникають у результаті імунного дефіциту, що також уражають ЦНС. Частим ускладненням СНІДу, що спостерігається в 10% випадків, є токсоплазмоз. Локалізація гранулематозних утворень визначає розвиток осередкових неврологічних синдромів: геміпарезів, афазій, геміатаксії, часто супроводжуваних епілептичними припадками, афективними порушеннями (апатія, ейфорія та ін.). З онкологічних захворювань, що уражають ЦНС, частіше зустрічаються лімфоми. Клінічно вони протікають як і інші пухлини головного мозку, супроводжуються головним болем, блюванням й іншими загальномозковими симптомами, на фоні яких виявляються осередкові прояви у вигляді парезів, афазії , фокальних або генералізованих епілептичних припадків і ін. Ці пухлини чітко виявляються при КТ або МРТ. Об’ємний процес швидко прогресує і приводить до летального наслідку протягом декількох тижнів або місяців.