31. НЕ ЗНАЙШЛА

32. Читання, як навчальний предмет, його завдання, освітнє і виховне значення уроків читання

Завдання предмета "Читання" у початкових класах: формувати, закріплювати, удосконалювати навички свідомого, правильного. швидкого, виразного читання, розвивати потяг до самостійного читання. Такі завдання здійснюються на уроках класного і позакласного читання. Структура таких уроків різна, але мета їх одна: навчити дітей читати. У програмі читання і розвиток мовлення йде разом (читання і розвиток мовлення). У програмі визначаються завдання до техніки читання і розвитку мовлення. На уроках читання маємо можливість 7 – 12 (15) хв. проводити бесіду за темою, яка вивчається, при цьому також звертати увагу на розвиток усного зв’язного мовлення школярів, тому що в завданні предмета „Укр. мова” є складовою частиною розвиток усного мовлення дітей. Предмет має навчити учнів правильно розмовляти, читати. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незнаного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу передусім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів. Освітнє значення здійснюються в 2 напрямках: 1) вчаться правильно читати; 2) розширюють свій кругозір. Виховне значення дуже велике. В читанках матеріал дібрано тематично, є багато різних розділів. Уроки читання мають естетичне значення. Сам процес читання прилучає учнів до прекрасного, до образності мови. На уроках діти вчаться сприймати навколишній світ через художній образ. Дізнаються про художні засоби мови: порівняння, епітети, переносне значення слова. Діти мають зрозуміти, що кожний твір має свого автора.

33.Уроки класно читання

у системі класного читання виділяють такі типи уроків: 1) уроки ознайомлення з новим матеріалом 2) уроки узагальнення виченного матеріалу. Він включає всі етапи його проведення, передбачені дидактикою, а саме: 1) повторним домашнім завданням;2) вивчення нового матеріалу;3) закріплення; 4) оцінки і підсумок уроку. Однак к загальна структура цього типу уроків саме така. На ній будується урок з будь-якої теми не залежно від жанру твору. Щоправда, в наповненні кожного з етапів даного типу уроків необхідно зважати на жанрові особливості розглядуваного твору. Другий тип — уроки узагальнення вивченого матеріалу - застосовується по закінченні роботи над темою. До структури їх не вводиться такий етап, як читання твору і перевірка первісного сприймання. І це має пояснення. Даний тип уроку ставить за мету, повторюючи вивчене з теми, згадуючи зміст творів, відновлюючи в пам'яті вивчені напам'ять вірші, систематизувати й узагальнити одержані відомості і знання і паралельно працювати над поліпшенням якості читання, над умінням логічно й граматично правильно формулювати свої думки. Останнє зауваження про вироблення уміння виражати свої думки стосується не тільки уроків узагальнення вивченого матеріалу. Воно актуальне для організації будь-яких уроків — класного і позакласного читання, оскільки становить собою програмову вимогу. Відповідно до шкільної програми у початковій школі проводяться уроки читання і розвитку мовлення. Це означає, що робота з будь-яким текстом повинна стати основою для вправляння у розвитку мовлення дітей. Як зазначалося, уроки читання дають простір для вироблення в учнів різних якостей читання: правильного, швидкого і виразного. Однак жоден з уроків читання не відводиться лише для опрацювання однієї якоїсь якості. Робота над зазначеними якостями вкраплюється у весь хід уроку як допоміжний засіб розкриття змісту прочитаного, його усвідомлення. її питома вага на уроці залежить від матеріалу, від жанру твору, нарешті від загальної підготовки й успішності учнів. Виробленню такої якості, як свідоме читання, підко-рена вся структура уроку, кожна його частина. Підготовка й організація уроку спрямована на формування в учнів усвідомленого читання, яке ґрунтується на основному методі проведення цих уроків — читанні, перечитуванні і бесіді за змістом тексту.

34.Види читання. Способи читання. Якості читання

Види читання: 1) голосне (контроль, свідомість); 2) мовчазне. Перші кроки в оволодінні технікою читання потребують пильної уваги і допомоги вчителя. читання вголос активізує роботу всього класу, воно допомагає тим, хто відчуває труднощі у набутті навичок читання. У процесі читання вголос діти вчаться виразно відтворювати написане. Форми голосного читання: 1) індивідуальне; 2) ланцюжкове читання (виробляється увага, контроль індивідуального читання); 3) хорове читання (всі разом); 4) читання в особах (коли діти добре вміють читати); 5) вибіркове (коли аналізуємо твір). Уся робота із застосуванням обох видів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак, як свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразним. Свідоме читання забезпечує уміння читати з ясним розумінням змісту тексту, описаних подій, зв'язку між ними й уміння оцінити вчинки діючих осіб. Усе це ґрунтується на усвідомленому сприйманні учнями лексичного значення всіх слів, що завдяки граматичній пов'язаності формують думку, виражену реченням. Свідомим визнається читання, якщо учень спроможний не тільки переказати, а й висловити своє ставлення до прочитаного. Правильне читання має відповідати іншим критеріям, серед яких: а) безпомилковість відтворення звукового наповнення прочитаного, тобто читання без пропусків букв, складів, їх перестановок, вставки зайвих букв, складів; б) ритмічність (або плавність) читання, яка виявляється при злитому промовлянні складів у словах і злитій вимові ненаголошених службових слів з повнозначними частинами мови; в) дотримання орфоепічних норм, у першу чергу правильного наголошування скла дів, вимови тих звуків і слів, які у мовленні дітей зазнали впливу діалектного оточення. У виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, що відповідає темпу усного мовлення і забезпечує свідоме сприймання змісту прочитаного. Але в кожному класі слід добиватися нормального для даного класу темпу читання., для якого існують програмові вимоги, Виразним може бути лише читання вголос* Тому основні вимоги до нього пов'язані з інтонацією, яка включає складний комплекс елементів вимови, зокрема: ритм, темп, тембр, інтенсивність, логічний наголос. Виразним читання вважається тоді, коли читець дотримується пауз, логічних наголосів, варіює пришвидшеним чи уповільненим темпом, пониженням чи підвищенням голосу при проказуванні слів або речень відповідно до змісту твору. Якості читання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Недоліки якоїсь з ознак читання впливають на якісну характеристику іншої риси уміння читати. Так, усвідомлено можна читати лише при правильному читанні, що забезпечується, в свою чергу, розумінням слів, речень. Від правильного читання залежить швидкість його. Ос-новою виразного читання стає свідоме сприйняття тексту, що диктує знаходження пауз, логічних наголосів, прискорене чи уповільнене прочитування твору. Разом з цим успіх виразного читання залежить і від правильного та швидкого читання. Незаперечний і зворотний вплив виразного читання на глибоке усвідомлення прочитаного. Прищеплення цих якостей здійснюється паралельно на всіх уроках, оскільки важко уявити урок, який би був присвячений тільки роботі над виробленням навичок однієї якоїсь якості читання. Прагнучи навчити дітей швидкому читанню, учитель водночас буде добиватися правильного прочитування і свідомого сприймання тексту твору. Можна припустити, що класовод, виходячи з підготовки класу, жанру твору, на якомусь з уроків віддасть перевагу виробленню певної якості. Але при цьому з поля його зору все рівно не випадуть інші якісні ознаки читання. Так виявляється взаємопов'язаність у навчанні школярів культури читання вголос.