
- •Глава I випадкові події та їх ймовірності
- •§ 1. Події та їх класифікація
- •§ 2. Ймовірність події. Класичне (теоретичне) і статистичне означення
- •§ 3. Дії над подіями та їх властивості
- •§ 4. Теореми додавання і множення ймовірностей
- •§ 5. Формула Байєса. Формула повної ймовірності
- •§6. Послідовність незалежних випробувань, що повторюються. Формули Бернуллі та Пуассона
- •§7. Приклади розв’язання задач
- •§8. Приклади розв’язання задач, пов’язаних з послідовністю незалежних випробувань
§ 4. Теореми додавання і множення ймовірностей
У цьому розділі встановлюється зв’язок між ймовірностями подій доданків або множників і ймовірністю їх суми або добутку. Цей зв’язок визначається наступними теоремами.
Теорема 1 (про ймовірність суми несумісних подій). Ймовірність суми двох несумісних подій дорівнює сумі їх ймовірностей, тобто має місце формула
.
(4.1)
Доведення
теореми проведемо, опираючись на
теоретичне визначення ймовірності
події. Нехай
та
пов’язані з дослідом, який має
рівноможливих результатів. З них події
сприяє
результатів, а події
–
результатів. Оскільки результати досліду
несумісні, то події
сприяє
результатів досліду. За означенням
маємо
.
Теорема легко узагальнюється на довільну кількість несумісних подій. Нехай події – несумісні, тоді
.
(4.2)
З доведеної теореми також маємо наступні наслідки.
Наслідок 1. Сума ймовірностей двох протилежних подій дорівнює 1:
.
(4.3)
Дійсно,
,
.
Оскільки
та
несумісні, то з (4.1)
випливає
.
Аналогічно, використовуючи (4.2), можна довести (пропонується самостійно) наступне.
Наслідок 2. Якщо події утворюють повну групу, то сума їх ймовірностей дорівнює 1:
.
Теорема 2 (про ймовірність суми сумісних подій). Якщо події і сумісні, тоді
.
(4.5)
Доведення.
Використаємо те, що
,
.
Аналогічно,
.
Тоді
.
Оскільки
,
то
.
Три події у правій частині отриманої
рівності несумісні (див. рис. 3)
Рис. 3
Тоді
.
(4.6)
Але
,
.
Звідси знаходимо
,
.
Після підстановки останніх рівностей у (4.6), маємо:
Теорему доведено.
Щоб користуватися формулою (4.5) для підрахунку ймовірностей, необхідно вміти знаходити ймовірність добутку двох подій. Для цього потрібно розрізняти залежні і незалежні події.
Подія називається залежною від події , якщо можливість появи події залежить від того, відбулась подія або не відбулась. Події та незалежні тоді, коли поява чи не поява однієї не впливає на можливість появи іншої.
У випадку залежних подій розглядають умовні ймовірності:
– ймовірність
появи події
за умови, що подія
відбулась;
– ймовірність
появи події
за умови, що подія
відбулась.
Очевидно, що коли події незалежні, тоді
,
.
(4.7)
Теорема 3 (про ймовірність добутку двох подій). Ймовірність добутку двох подій та дорівнює добутку ймовірності однієї з них на умовну ймовірність іншої за умови, що перша подія відбулась. Тобто мають місце формули:
або
.
(4.8)
В
доведенні
знову скористаємося теоретичним
означенням ймовірності. Нехай дві
сумісні події
та
відбуваються у випробуванні, яке має
рівноможливих результатів. Появі події
сприяє
результатів випробування, з яких
сприяють і події
.
Тому одночасній появі
та
сприяє
результатів з
результатів випробування. Тоді
.
Перша формула з (4.8) доведена. Друга формула з (4.8) є наслідком того, що .
З (4.7) та теореми 3 випливає, що ймовірність добутку незалежних подій дорівнює добутку їх ймовірностей
.
(4.9)
Для довільної кількості залежних подій ймовірність їх добутку знаходиться згідно з формулою
.
(4.10)
Якщо події попарно незалежні, тоді
.
(4.11)
При розв’язанні задач з обчислення ймовірностей є корисною наступна теорема.
Теорема 4 (про ймовірність появи хоча б однієї з незалежних подій). Ймовірність появи хоча б однієї з незалежних подій дорівнює різниці між 1 і добутком ймовірностей подій, протилежних даним.
Іншими словами, якщо – подія, яка полягає в тому, що у випробуванні відбудеться хоча б одна з незалежних подій , то
.
(4.12)
Дійсно, з (4.3) маємо
,
Але
і події
теж незалежні. Тому
.