
- •Глава I випадкові події та їх ймовірності
- •§ 1. Події та їх класифікація
- •§ 2. Ймовірність події. Класичне (теоретичне) і статистичне означення
- •§ 3. Дії над подіями та їх властивості
- •§ 4. Теореми додавання і множення ймовірностей
- •§ 5. Формула Байєса. Формула повної ймовірності
- •§6. Послідовність незалежних випробувань, що повторюються. Формули Бернуллі та Пуассона
- •§7. Приклади розв’язання задач
- •§8. Приклади розв’язання задач, пов’язаних з послідовністю незалежних випробувань
Глава I випадкові події та їх ймовірності
§ 1. Події та їх класифікація
Теорія ймовірності – розділ математики, що вивчає закономірності у випадкових явищах. Випадкове явище – явище, яке при багаторазовому створенні однакових умов, може відбуватися по різному. Приклади:
азартні ігри;
траєкторія польоту снаряду при пострілах з однієї гармати;
визначення місця знаходження судна;
похибка при вимірюванні;
час переходу судна з одного порту до іншого.
Одним
з головних понять теорії ймовірності
є поняття досліду (випробування). Дослід
– дія, умови, об’єм і зміст якої
визначається попередньо. Результат
будь-якого досліду або випробування
називається подією.
Далі події позначатимуться великими
буквами
Якщо
при здійсненні умов даного досліду
подія обов’язково відбудеться, то вона
називається достовірною
подією
і далі позначається
.
Якщо при здійсненні умов досліду подія
відбутися не може, то вона називається
неможливою
і позначається
.
Подія, яка при здійсненні умов даного
досліду може як відбутися, так і не
відбутися, називається випадковою.
Дві
події називаються несумісними,
якщо за умовами досліду вони не можуть
відбутися в одному випробуванні
одночасно. Взагалі, якщо є
подій
,
то вони є несумісними, якщо за умовами
досліду ніякі дві з них не можуть
відбутися одночасно в одному випробуванні.
Події називаються єдиноможливими, якщо внаслідок випробування хоча б одна з них обов’язково відбудеться. Множина несумісних і єдиноможливих подій, пов’язаних з дослідом, називається множиною результатів цього досліду або множиною елементарних подій.
Розглянемо приклади.
1.
Кидання монети на гладку тверду поверхню.
Цей дослід має два результати:
– випадіння герба,
– випадіння цифри. Множиною елементарних
подій цього досліду є множина
.
2.
Кидання грального кубика. Множину
результатів цього досліду складають
елементарні події
,
де
–
випадіння
очок.
3. Протипожежна система у приміщенні складається з двох датчиків, що спрацьовують незалежно. Множину результатів цього досліду зручно визначити за допомогою таблиці, де „+” означає, що датчик спрацював, а „–” – не спрацював:
Таблиця 1
А |
1 |
2 |
А1 |
+ |
+ |
А2 |
+ |
- |
А3 |
- |
+ |
А4 |
- |
- |
Таким
чином, множину елементарних подій цього
досліду складають події
.
Подія
сприяє події
,
якщо з того, що відбулася подія
випливає те, що подія
теж відбулась.
Кожну подію, пов’язану з даним дослідом, можна уявити як множину елементарних подій, які їй сприяють.
Приклади.
Нехай подія – випадіння парного числа очок при киданні грального кубика. Їй сприяють елементарні події
. Тому
.
Нехай подія – протипожежна сигналізація спрацювала. Цій події сприяють такі елементарні події (див. Табл. 1):
. Тому
.
Множина
подій
утворює повну
групу подій,
якщо вони несумісні і єдиноможливі.
Можна бачити, що всі елементарні події одного досліду завжди утворюють повну групу подій.
Протилежною
до
події
називається подія
,
яка полягає в тому, що
не відбулась. З цього означення випливає,
що
і
– несумісні, єдино можливі події, тобто
теж утворюють повну групу подій.