3.2 Виконання договору банківського рахунку

Умови виконання зобов'язань за договором банківського рахунка встановлюються не лише на рівні нормативного акта. Взаємною волею сторін договору банківського рахунка визначаються істотні та інші умови, що є способом досягнення певної економічної мети, якої прагнуть досягти як банк, так і його клієнт. Сторони можуть передбачити умови щодо відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання або умови щодо забезпечення виконання договірного зобов'язання і тому окремі дії, наприклад операція банка щодо списання коштів з рахунку клієнта в межах договору банківського рахунка, не може розглядатись як односторонній правочин. Йдеться про здійснення певних юридико-технічних дій в межах двостороннього правочину, яким є договір банківського рахунка.

У межах договору банківського рахунка не може бути укладено будь-яких інших договорів. Надання тих чи інших банківських послуг або здійснення операцій, які, на перший погляд, можуть розглядатися як окремі правочини в межах договору банківського рахунка є не чим іншим, як зобов'язанням, що має виконувати відповідна сторона. Так, відповідно до ст. 1069 ЦК України¹⁴ сторони договору банківського рахунка можуть передбачати положення про надання клієнту овердрафта - короткострокового кредиту, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При кредитуванні банком поточного рахунка клієнта за відсутності на ньому грошових коштів утворюється дебетове сальдо, а банківська установа вважається такою, що надала клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін стосовно кредитування рахунка визначаються договором. Сторони визначають порядок кредитування, за яким узгоджують ліміт грошових коштів банку, в межах якого здійснюються платежі, період кредитування, розмір відсотків за користування кредитом, кількість овердрафтів у межах відповідного періоду тощо. Неврегульовані договором права і обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються загальними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 гл. 71 ЦК України), якщо інше не встановлено законом.

Характерною особливістю договору банківського рахунка є його особливий порядок розірвання. Відповідно до положень ст. 1075 ЦК¹⁵ України клієнт має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір банківського рахунка. Підставою для розірвання договору є заява клієнта.

Розірвання договору банківського рахунка тягне за собою закриття рахунка. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, нарахування і виплату відсотків на день закриття рахунка, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві, тощо). При цьому датою закриття рахунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунка є день отримання банком цієї заяви. У день закриття рахунка банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунка.

Банк має право вимагати дострокового розірвання договору банківського рахунка:

1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

3) в інших випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства; на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства.

У тому випадку, коли протягом трьох років поспіль за рахунком клієнта не проводяться операції і відсутні грошові кошти, банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок. При цьому факт відмови від договору банківського рахунка і закриття рахунка оформлюється, як правило, розпорядженням керівника з подальшим повідомленням про це клієнта.

ВИСНОВОК

Отже, в роботі з'ясовано, що поява договору банківського рахунку стало результатом розвитку договору банківського вкладу шляхом збагачення його змісту. Відповідно до чинного цивільного законодавства договір банківського рахунку - це угода, за якою банк зобов'язується приймати і зараховувати що поступають на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунку на практиці оформляється, як правило, двома способами: шляхом складання та підписання договору у вигляді єдиного документа і без такого документа. Відсутність договору банківського рахунку у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами, не означає відсутності договірних відносин.

У результаті аналізу положень чинного законодавства та думок вчених, який був проведений при написанні курсової роботи, встановлено, що істотною рисою грошового зобов'язання банку по банківському рахунку є його абстрактний характер, тобто угода відірвана від свого заснування. Об'єктом договору банківського рахунку є дії банку: здійснення розрахункових операцій, ведення рахунки, кредитування рахунку та інші. Мета договору банківського рахунку укладається у вчиненні розрахункових операцій за дорученням клієнта.

Зміст договору банківського рахунку складають права та обов'язки сторін, пов'язані з відкриттям рахунку, його веденням, списанням коштів, закриттям рахунку і відповідальністю за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Також слід вважати, що договір банківського рахунку відноситься до числа консенсуальним, двосторонніх і відплатних. Основний елемент договору банківського рахунку - це зобов'язання банку здійснювати розрахункові операції. Відкриття клієнтам банківських рахунків здійснюється банками за умови наявності у клієнта правосуб'єктності.

Юридична сутність проведених банком операцій за рахунком зводиться до перекладу в тій чи іншій формі прав по відношенню банку від платника до одержувача грошових коштів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені законом або договором банківського рахунку обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд. Черговість платежів по рахунку являє собою визначену законодавством послідовність списання коштів з банківських рахунків за кількома розрахунковими документами, термін оплати яких уже настав.

Законом не передбачено можливості обмеження права клієнта на розірвання договору. Договір банківського рахунку повинен вважатися припиненим з моменту отримання банком письмової заяви клієнта про розірвання договору (закриття рахунку), якщо більш пізній строк не зазначений у заяві. При цьому розірвання договору банківського рахунку є підставою закриття рахунку клієнта.

Розглянувши правову сутність і значення договору, можна прийти до висновку, що стабільність цивільного обороту багато в чому залежить від стабільності та досконалості правового регулювання відносин, що виникають з договорів банківського рахунку та від сумлінного виконання банком і клієнтом своїх обов'язків.