Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Кафедра макроекономіки та державного управління

А.Г.Савченко, С.В. Кульбачний

Методичні матеріали

щодо виконання лабораторної роботи

з дисципліни "Макроекономічна політика"

(для студентів IV курсу спеціальності

"Менеджмент організацій" спеціалізації

"Менеджмент державних установ")

Затверджено на засіданні кафедри макроекономіки та державного управління Протокол № ___ від ________

Київ КНЕУ 2004

ЗМІСТ

1. Цілі та структура програмного продукту

2. Методичні вказівки до розробки базисної частини фінансової програми.

3. Методичні вказівки до розробки нормативної частини фінансової програми

4. Система оцінювання

5. Основні позначення

6. Додаток

Згідно з навчальним планом по дисципліні "Макроекономічна політика" студенти мають виконувати лабораторну роботу на тему "Фінансове програмування". Метою даної лабораторної роботи є засвоєння студентами навичок розробки фінансової програми за допомогою комп’ютерної техніки. Тому лабораторна робота виконується у комп’ютерному класі.

Розробка фінансової програми складається з двох етапів. На першому етапі розробляється базисна програма. Вона являє собою комплекс взаємоузгоджених показників, спрогнозованих на основі припущення, що макроекономічна політика у прогнозному періоді не буде змінюватися порівняно з попереднім періодом. Другий етап – розробка нормативної програми. Вона являє собою цільовий прогноз, в основі якого лежать висновки базисної програми та комплекс регуляторних заходів, спрямованих на досягнення передбачених програмою цільових орієнтирів.

Для виконання лабораторної роботи студенту потрібно на фактичному матеріалі шляхом підбору даних внести зміни у фінансову програму з метою досягнення цих орієнтирів. Зазначені зміни мають бути обґрунтованими і не суперечити логіці ключових завдань макроекономічної політики. В процесі виконання лабораторної роботи студент отримує можливість вибору між альтернативними варіантами досягнення поставлених цілей і має змогу оцінити наслідки вжитих заходів для окремих параметрів фінансової програми. Це наближує умови виконання лабораторної роботи до реальних умов управління економікою і сприяє підвищенню якості підготовки фахівців з держаного управління економікою.

1. Цілі та структура фінансової програми

В процесі підготовки фінансової програми використовується програмний продукт, що являє собою комплекс пов’язаних між собою електронних таблиць¹. Коригування будь-якого екзогенного показника в одній з таблиць автоматично веде до зміни параметрів в інших таблицях.

Екзогенні показники фінансової програми – це зовнішні дані, які внесено до таблиць як вхідна інформація на основі офіційних прогнозних документів. Ці дані відрізняються від розрахункових ендогенних цифр тим, що в таблицях їх подано у підкресленому вигляді.

В таблиці 1 наводяться підсумки розробки фінансової програми по Україні; в таблиці 2 – платіжний баланс; в таблиці 3 подано розрахунок ВВП; в таблиці 4 представлено фінансування державного сектора, а в таблицях 5 і 6 подається монетарний огляд по Україні; в таблиці 7 висвітлено рахунки Національного банку України; таблиця 8 містить монетарний огляд по комерційних банках.

В таблиці 9 представлено основні макроекономічні показники за базовий період та їх прогнозні значення на середньострокову перспективу, а саме: ВВП, індекси цін, грошова база та грошова маса, грошовий мультиплікатор, рівень монетизації та швидкість обертання грошей. Основною для прогнозування монетарних показників на рік є кількісне рівняння обміну.

В таблиці 10 на основі платіжного балансу, а також графіків зовнішніх платежів і надходжень розраховуються валові та чисті міжнародні резерви. Ці прогнози є вхідною інформацією як для платіжного балансу (таблиця №2), так і для монетарних оглядів (таблиці 6, 7).

В таблиці 11 розраховується фінансування дефіциту бюджету на прогнозний період. Вхідною інформацією для цього є дані таблиці 10, а також деякі припущення стосовно банківського та небанківського фінансування дефіциту бюджету. Отримані прогнози є вхідною інформацією як для бюджетних таблиць 4,5, так і для таблиць монетарного огляду 6,7,8.

На окремому аркуші ШАБЛОН розміщено матрицю для внесення показників базисної програми та їх балансування. Матриця значень є формою подання узгоджених показників фінансової програми. Поруч з матрицею розміщено позначки (літери) варіантів відповідей на контрольні питання лабораторної роботи.

В процесі розробки фінансової програми вирішуються наступні завдання. Перше – з’ясування спрямованості фінансових потоків в економіці, їх кількісна визначеність та оцінка впливу на макроекономічні параметри, такі як стан платіжного балансу, рівень заборгованості, достатність валютних резервів тощо.

Друге – визначення цільових показників програми. В даній лабораторній роботі цільовий орієнтир є складовою індивідуального завдання, яке доводиться кожному студенту. Воно полягає у визначенні шляхів досягнення саме індивідуально визначеного орієнтиру. Дана обставина пояснюється специфікою лабораторної роботи, яка є засобом модульного контролю і має певні часові обмеження.

2. Методичні вказівки до побудови базисної частини фінансової програми

Обґрунтування базисного сценарію фінансової програми слід починати з внесення до матриці значення нефінансового сальдо для державного сектора S_g – I_g². Це величина бюджетного дефіциту. Вона знаходиться в табл.4³.

Далі необхідно здійснити розрахунок або знайти готове значення сальдо поточного рахунку платіжного балансу («Рахунок по поточних операціях (включаючи трансферти)») для «Економіки в цілому» на основі даних табл. 2,3.

Довідково. У випадку розрахунку значення сальдо поточного рахунку платіжного балансу необхідно врахувати наступне. В таблицях показники, які вимірюються у доларах США, необхідно перерахувати у гривневому еквіваленті, скориставшись середнім значенням курсу гривні. Показники експорту та імпорту в таблиці 2 подано по товарних статтях та послугах окремо і також у доларовому виразі. Крім того, значення імпорту подано зі знаком мінус, отже, його слід додавати.

Для зовнішнього сектора СА_f = -CA_d.

Наступним кроком є обчислення нефінансового сальдо для приватного сектору економіки S_p – I_p, яке знаходиться залишковим методом з використанням відповідних значень для економіки в цілому та для державного сектору. Для банківського сектору нефінансове сальдо дорівнює нулю.

Показник небанківського фінансування державного сектору DI_g отримуємо з табл. 4. Цей показник в межах внутрішньої економіки має балансувати з відповідним показником для приватного сектору: DІ_p = 0 – DІ_g (тобто DI_d = DI_g + DІ_p=0). Значення DІ для банківського і зовнішнього секторів не заповнюються.

Значення показника "зовнішнє неемісійне фінансування" для державного сектору (FI_g) знаходиться також у табл. 4 (“Зовнішнє фінансування дефіциту бюджету”). Для економіки країни в цілому зовнішнє фінансування дорівнює залишку по рахунку операцій з капіталом (KA), помноженому на курс гривні е⁴ (табл.2). Для зовнішнього сектору отримане значення вноситься з протилежним знаком: FІ_f = -FІ_d. Зовнішнє фінансування приватного сектору знаходиться залишковим методом: FІ_р = FІ_d– FІ_g.

Зміна чистих внутрішніх кредитів для секторів внутрішньої економіки (NDC_g, NDC_в та NDC_p) знаходяться як різниця значень відповідних показників для поточного і попереднього років (табл. 6). При цьому розраховане значення ΔNDC_b записується у відповідну комірку матриці із протилежним знаком. Після заповнення показники NDC мають балансувати між собою, тобто NDC_d=0. Комірка зовнішнього сектору не заповнюється.

Значення приросту(!) широкої («загальної») грошової маси («Зміна широкої грошової маси (М3)») для банківського сектору вноситься до матриці без змін, а для приватного – з протилежним знаком. Решта комірок (державний та зовнішній сектори) не заповнюється.

Значення приросту(!) чистих іноземних («зовнішніх») активів розраховується як сальдо на основі даних таблиці 6 у гривневому еквіваленті і у такому вигляді записується в комірку NFA_f, а для банківського сектору (NFA_b) та в цілому по економіці (NFA_d) – з протилежним знаком. Решта комірок у цьому рядку матриці не заповнюється.

Наступною операцією є розрахунок змін по статті "Помилки та упущення" (ОІN). Для кожного сектору економіки ця стаття визначається таким чином, щоб по стовпцях матриці сума фінансових (№№2-7) і нефінансової операцій кожного сектору дорівнювала нулю, що задовольняє вимогам балансових тотожностей 7.16–7.21 розділу 7.4 навчально-методичного посібника з вивчення дисципліни "Макроекономічна політика"⁵. Якщо розрахунки виконано правильно, сума значень ОІN по рядку також повинна дорівнювати нулю. В іншому випадку необхідно повернутися до попередніх етапів побудови матриці і усунути помилку.

Завершальним етапом побудови базисного варіанту матриці фінансових потоків має бути аналіз отриманих результатів на предмет наявності та глибини розбалансованості економіки в цілому та у розрізі окремих її секторів. Такий аналіз здійснюється шляхом відповідей на контрольні питання по базисній частині фінансової програми. Питання можуть мати по декілька правильних відповідей. Особливу увагу слід звертати на знакову визначеність нефінансових і фінансових операцій⁶.