- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі».
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •4. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •5. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •6. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •7. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •8. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці.
- •9. Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •10. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Міжнародний стандарт онsas 18001: 2007.
- •11. Основні підсистеми системи управління охороною праці, що необхідні для її ефективного функціонування.
- •12. Фінансування охорони праці та економічні аспекти охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •14. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •15. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •16. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •17. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни.
- •18. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності.
- •19. Класифікація факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •20. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Вимоги щодо повітрообміну в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •26. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •27. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •29. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •30. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •31. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •33. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •34. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •35. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •36. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •37. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •38. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •39. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •40. Порядок атестації робочого місця
- •41. Зміст карти умов праці та принципи її заповнення
- •42. Стан виробничого травматизму та профзахворюваності в україні
- •43. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •44. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •45. Скарги на стан здоровя, що повязані з виконанням робіт, повязаних з використанням персональних компютерів.
- •46. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •47. Соціально-економічні наслідки виробничого травматизму.
- •48. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •49. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •50. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •51. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером
- •52. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •53. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •54. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.
34. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
Під час дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин, зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості. Якщо спостерігається нетривала дія вібрації, то працівник передчасно втомлюється, при цьому продуктивність його пращ знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання - вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з'являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо. Слід зазначити, що ефективне лікування вібраційної хвороби можливе лише на ранній стадії розвитку. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань становить 6-12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини залежить від виду та параметрів, а також від напрямку її дії. Тому вібрація поділяється залежно від осей ортогональної системи координат X, У, £, уздовж яких вона діє. Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації (уздовж осі £), коли коливання передаються від ніг до голови через усе тіло.
Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються на колективні та індивідуальні. Колективні заходи та засоби віброзахисту можна розподілити за такими напрямами:
- зниження вібрації в джерелі її виникнення;
- зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела;
- організаційно-технічні заходи;
- лікувально-профілактичні заходи.
35. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
Сьогодні у всьому світі комп'ютери займають важливе місце у роботі, житті та відпочинку людей. Одним із шкідливих апаратних забезпечень ЕОМ для людського організму є дисплеї. Дисплеї, сконструйовані на основі електронно-променевої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного та високочастотного електромагнітного випромінювання (ЕМВ).
Джерелами електромагнітних випромінювань є мережі живлення (частота 50 Гц), система рядкового розгорнення (2-400 кГц), блок модуляції променя (5-10 МГц).
Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, які вважаються безпечними для здоров'я користувачів, регламентуються нормами MPR ІІ 1990:10 Шведського національного комітету з вимірювань та досліджень, які вважаються базовими, а також більш жорсткими нормами ТСО 9295 Шведської конференції профспілок. Це ілюструє таблиця. Норми на рівні ЕМВ стали законом для багатьох провідних фірм, які виготовляють монітори.
!Як вже було зазначено раніше, дисплеї на основі ЕПТ є потенційним джерелом випромінювання кількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського; оптичного; радіочастотного. Кожний вид випромінювання відрізняється своїми особливими характеристиками впливу на організм людини, тому розглянемо їх окремо.
Рентгенівське випромінювання. В багатьох країнах світу були проведені дослідження щодо можливого рентгенівського випромінювання відео терміналів комп’ютерів. Встановлено, що джерелом "м’якого" рентгенівського випромінювання є екран; з інших сторін ВДТ цього виду електромагнітного випромінювання взагалі не було виявлено.
Оптичне випромінювання. Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (ІЧ) випромінювання.
Діапазон довжини хвиль від 100 до 400 нм, що складають УФ-випромінювання поділяється на три основні складові частини:
- УФ-А (довгохвильове), з довжиною хвилі від 400 до 320 нм;
- УФ-В (середньохвильове), з довжиною хвилі від 320 до 280 нм;
- УФ-С (короткохвильове), з довжиною хвилі від 280 до 100 нм.
Доведено, що більшість біологічних ефектів, пов’язаних з УФ-випромінюванням, спричинена актинічною областю УФ (довжина хвилі від 200 до 315 нм). Це випромінювання, як правило, впливає на шкіру та очі людини.
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону охоплюють широкий спектр хвиль різної частоти, які представлені в табл.
Спектр випромінювання радіочастотного діапазону.
№ з/п. |
Діапазон хвиль |
Частота |
Діапазон частот, Гц |
Діапазон довжин хвиль, м |
1 |
Наддовгі |
НЗНЧ (надзвичайно низькі) |
3 - 3 102 |
107-106 |
2 |
|
ІНЧ (інфранизькі) |
3 102 - 3 103 |
106-105 |
3 |
|
ДНЧ (дуже низькі) |
3 103 - 3 104 |
105-104 |
4 |
Довгі |
НЧ (низькі) |
3 104 - 3 105 |
104-103 |
5 |
Середні |
СЧ (середні) |
3 105 - 3 106 |
103-102 |
6 |
Короткі |
ВЧ (високі) |
3 106 - 3 107 |
102-10 |
7 |
Ультракороткі мікрохвилі: |
ДЧ (дуже високі) |
3 107 - 3 108 |
10-1 |
8 |
Дециметрові |
УВЧ (ультрависокі) |
3 108 - 3 109 |
1 – 10-1 |
9 |
Сантиметрові |
НВЧ (надвисокі) |
3 109 - 3 1010 |
10-1 – 10-2 |
10 |
Міліметрові |
НЗВЧ (надзвичайно високі) |
3 1010 - 3 1011 |
10-2 – 10-3 |
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, що генеруються ВДТ пов’язані перш за все з частотою формування елемента зображення, а також з інтенсивністю електронного променя, що зумовлює яскравість точок на екрані.
