18. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності.

У фізіологічному відношенні головною особливістю розумової праці є те, що при ньому мозок виконує функції не тільки координуючого, але основного працюючого органу. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, ускладнюються прийом і переробка інформації, утворюються нові функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, зростають роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них.

Незважаючи на істотні фізіологічні відмінності, поділ трудової діяльності на фізичну і розумову кілька умовно. У міру розвитку науки і техніки кордону між ними все більше згладжуються.

Тим не менш ряд видів трудової діяльності може бути віднесений до переважно розумової: управлінський працю, творчий (праця науковців, письменників, художників, композиторів, артистів, архітекторів, конструкторів та ін), праця операторів і працюють за дисплеями ЕОМ, праця вчителів і викладачів, медичних працівників. Одну з найбільш численних груп працівників розумової праці становлять учні та студенти. Для їх трудової діяльності характерні напруження пам'яті, уваги, сприйняття, часті стресові ситуації (контрольні заняття, заліки, іспити), у великій мірі малорухливий спосіб життя.

Розумова діяльність людини визначається в основному участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров'яний тиск, послаблюються обмінні процеси, зменшується кровопостачання кінцівок та черевної порожнини, водночас збільшується кровопостачання мозку (у 8—10 разів порівняно зі станом спокою). Розумова діяльність дуже тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу органів зору та слуху. Порівняно з фізичною діяльністю при окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ, учнів та вчителів) напруженість органів чуття зростає в 5—10 разів. Це зумовлює більш жорсткі вимоги щодо рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.

При інтенсивній та довготривалій роботі може настати втома, для якої характерним є зниження працездатності Під втомою розуміють сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників. Втома є захисною реакцією, яка спрямована проти виснаження функціонального потенціалу організму людини. Після відпочинку втома зникає, а працездатність поновлюється Втома може виникнути як при інтенсивній фізичній, так і при розумовій діяльності, хоча при останній вона менш помітна. Стан втоми, як правило, супроводжується відчуттям стомленості — суб'єктивним вираженням процесів, які відбуваються в організмі при втомі. Важливо щоб втома, накопичуючись, не перейшла в перевтому, оскільки при ній можливі паталогічні зміни в організмі людини та розвиток захворювань центральної нервової системи.

Розумова праця має ряд особливостей. Найчастіше він пов'язаний з тривалою роботою в закритому приміщенні і сидячим способом життя. Посилена робота мозку вимагає великого припливу крові до нього, що в свою чергу пов'язано з підвищенням тонусу судин мозку. Це фізіологічне підвищення тонусу судин при неправильній організації праці може перейти в патологічне, що може призвести до стійкого підвищення артеріального тиску. Робота сидячи, найчастіше в напівзігнутому положенні приводить до тривалого здавлення грудної клітини, що погіршує вентиляційну здатність легень і веде до розвитку хронічної кисневої недостатності. При тривалій роботі сидячи створюються також умови для застою крові в органах черевної порожнини і тазу, знижується моторна діяльність кишечника, що може призвести до порушення їх функції.

Першими ознаками хронічної втоми є швидко наступає втома, зниження уваги, ослаблення пам'яті, погіршення апетиту, дратівливість або апатія, періодичні головні болі, розлади сну, які в одних випадках виявляються сонливістю, в інших - безсонням. 

Для найбільш інтенсивної і важкою розумової роботи краще відводити ранкові години. Приступаючи до роботи, необхідно подбати про те, щоб кімната, в якій належить працювати, достатньою мірою вентилювалося. Бажано, щоб температура повітря в приміщенні була в межах 18 - 20 ° С. Джерело освітлення робочого місця повинен знаходитися ліворуч і не бути занадто яскравим, щоб не викликати втоми очей. Шум заважає роботі, тому його по можливості потрібно виключити.

Розумова діяльність часто пов'язана з великим навантаженням на зоровий аналізатор (читання, письмо). Для того щоб не викликати втоми очей, потрібно періодично під час роботи на кілька секунд закривати очі і прикривати їх долонями. За цей короткий час розслабляються і відпочивають м'язи очей. Абсолютно неприпустимо паління під час роботи.

Під впливом негативних емоцій у людини притупляється увага, знижується якість мислення. Для того щоб компенсувати втрату працездатності, людина робить додаткові зусилля, які в підсумку ведуть до швидкої втоми.

Особливістю розумової праці є те, що людина після закінчення часу, відведеного для цієї праці, не може відмовитися від пов'язаних з ним проблем, що викликає нервово-психічне перенапруження. Для профілактики втоми необхідні умови, що допомагають "погасити" продовжується розумову роботу і зняти нервово-психічну напругу. З цією метою після закінчення денної роботи можна зробити пішохідну прогулянку, пограти в спортивні ігри, зайнятися помірною фізичною роботою. Всім здоровим людям цілком доступні такі види спорту, як біг, катання на велосипеді, гра у волейбол. Тепер вже твердо встановлено, що малорухливий спосіб життя призводить до розвитку багатьох захворювань і насамперед серцево-судинних.Працівникам розумової праці вихідні дні краще проводити в русі, на повітрі. У ці дні рекомендується повністю переключитися з розумовою на інші форми діяльності. У період відпустки рекомендується віддавати перевагу активному відпочинку, поєднуючи його зі спортивними заняттями і помірним фізичною працею на свіжому повітрі.