- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі».
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •4. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •5. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •6. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •7. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •8. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці.
- •9. Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •10. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Міжнародний стандарт онsas 18001: 2007.
- •11. Основні підсистеми системи управління охороною праці, що необхідні для її ефективного функціонування.
- •12. Фінансування охорони праці та економічні аспекти охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •14. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •15. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •16. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •17. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни.
- •18. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності.
- •19. Класифікація факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •20. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Вимоги щодо повітрообміну в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •26. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •27. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •29. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •30. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •31. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •33. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •34. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •35. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •36. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •37. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •38. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •39. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •40. Порядок атестації робочого місця
- •41. Зміст карти умов праці та принципи її заповнення
- •42. Стан виробничого травматизму та профзахворюваності в україні
- •43. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •44. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •45. Скарги на стан здоровя, що повязані з виконанням робіт, повязаних з використанням персональних компютерів.
- •46. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •47. Соціально-економічні наслідки виробничого травматизму.
- •48. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •49. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •50. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •51. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером
- •52. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •53. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •54. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.
16. Штрафні санкції відносно підприємств.
Законом України «Про охорону праці» та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за:
порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов’язковими для виконання ;
невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Такі штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві посадовими особами департаменту в таких розмірах:
головою департаменту — до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;
начальниками територіальних управлінь — до 1 %;
начальниками інспекцій — до 0,5 %.
Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.
Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини, а саме в разі:
нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника — у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;
нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності та професійного захворювання — у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;
смерті потерпілого — у розмірі дворічного заробітку потерпілого.
Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у 10-кратному розмірі.
За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.
Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін.
17. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни.
У виробничому оточенні на людину діють шкідливі виробничі фактори навколишнього середовища, які при визначених умовах можуть призвести до захворювання або зниження працездатності працюючого. Організм людини реагує на найрізноманітніші подразнювальні фактори умов праці, несприятливі умови розрізнення знарядь праці, відчуває несприятливий вплив на органи слуху, нюху, дихання, сприймання.
Виробнича санітарія - система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівника.
До шкідливих виробничих факторів відносяться:
- підвищені запорошеність й загазованість повітря;
- підвищена чи занижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів;
- підвищена чи занижена температура, вологість і рухомість повітря;
- підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука;
- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
- підвищений рівень статичної електрики;
- гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;
- відсутність чи нестача природного світла;
- недостатня освітленість робочої зони;
- знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;
- пряма блискість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв);
- підвищена пульсація світлового потоку;
- підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;
- хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);
- хімічні речовини, що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;
- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;
- перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні (емоційні, розумові перевантаження, перенапруга аналізаторів, монотонність праці).
Завданнями виробничої санітарії є:
- усунення із виробничої сфери шкідливих виробничих факторів, що несприятливо впливають на здоров'я працюючих;
- розробка заходів щодо санітарно-технічної охорони праці, гігієни і здорового режиму праці і відпочинку працюючих;
- проведення лікувально-профілактичних заходів для попередження професійних захворювань;
- розробка нових і удосконалення засобів колективного індивідуального захисту, які зменшують вплив шкідливих виробничих факторів на людину;
- розробка нормативно-технічної документації, у якій встановлюються вимоги виробничої санітарії, спрямованої на поліпшення умов праці працюючих.
- Рішення цих завдань забезпечує створення здорових і безпечних умов праці, поліпшення і збереження загального рівня здоров'я працюючих.
Гігієна праці — це галузь ОП, що вивчає вплив трудового процесу і навколишнього виробничого середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людей.
Предметом гігієни праці є:
1. Вивчення трудових процесів і фізіологічних змін, що ними зумовлені й виникають в організмі особи, яка працює; вивчення працездатності людини і розробка фізіологічних основ раціонального режиму праці та відпочинку.
2. Вивчення впливу фізичних та хімічних факторів виробничого середовища, а також виробничих процесів, устаткування і матеріалів на організм працівників з метою розробки гігієнічних заходів щодо усунення несприятливих наслідків на стан здоров'я.
3. Вивчення стану здоров'я і захворюваності працівників, які в умовах своєї професійно-виробничого діяльності зустрічаються з різними несприятливими факторами, для профілактики професійних захворювань.
На основі вивчення особливостей виробничого середовища і його впливу на організм працівників гігієна праці розробляє гігієнічні вимоги до раціонального використання обладнання, гігієнічні норми і правила в галузі оздоровлення умов праці, будови та утримання промислових підприємств; заходи особистої гігієни; пропозиції щодо раціональної
організації умов праці та відпочинку.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення», завданням адміністрації є розробка і проведення санітарних і протиепідеміоло-гічних заходів, здійснення контролю за підтримкою вимог санітарних норм та інформування органів державної санітарної епідеміологічної служби про надзвичайні ситуації.
Санітарія і гігієна праці включає до свого складу частини гігієни праці та санітарної техніки.
+Гігієна праці — галузь профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров'я на робочому місті й заходи, які сприяють цьому.
Основні завдання гігієни праці:
Вивчати вплив на людину метеорологічних умов і розробляє засоби і способи забезпечення комфортних умов праці.
Вивчати вплив на організм людини небезпечних і токсичних речовин, що виділяються в навколишнє середовище, і розробляє засоби захисту.
Вивчати вплив шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розробляє засоби захисту від цихчинників.
Займатися питаннями освітлення робочих місць.
Давати обґрунтування санітарним нормам.
Займатися створенням індивідуальних засобів захисту.
Розробляти засоби і методи контролю умов праці.
Організовувати санітарно-побутове забезпечення.
