- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі».
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •4. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •5. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •6. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •7. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •8. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці.
- •9. Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •10. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Міжнародний стандарт онsas 18001: 2007.
- •11. Основні підсистеми системи управління охороною праці, що необхідні для її ефективного функціонування.
- •12. Фінансування охорони праці та економічні аспекти охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •14. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •15. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •16. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •17. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни.
- •18. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності.
- •19. Класифікація факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •20. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Вимоги щодо повітрообміну в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •26. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •27. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •29. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •30. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •31. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •33. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •34. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •35. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •36. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •37. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •38. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •39. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •40. Порядок атестації робочого місця
- •41. Зміст карти умов праці та принципи її заповнення
- •42. Стан виробничого травматизму та профзахворюваності в україні
- •43. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •44. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •45. Скарги на стан здоровя, що повязані з виконанням робіт, повязаних з використанням персональних компютерів.
- •46. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •47. Соціально-економічні наслідки виробничого травматизму.
- •48. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •49. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •50. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •51. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером
- •52. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •53. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •54. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.
Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
Усі посадові особи, відповідно до переліку посад до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Навчання посадових осіб (керівників підприємств і установ та їх заступників тощо), що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.
На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних закладах або в установах Держпромгірнагляду. Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана керівником підприємства. До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а також представники профспілкового комітету (комітетів).
Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань - в комісіях при місцевих органах Держпромгірнагляду.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.
Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.
14. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
Навчання та інструктаж з питань охорони праці має проводиться з усіма працівниками під час їх трудової діяльності незалежно від форми власності і видів діяльності підприємства. Крім того, наказом Держгірпромнагляду від 23.12 1993 р. № 196 затверджений Перелік робіт з підвищеною небезпекою, який передбачає спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. На підприємствах на основі Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (Наказ Держгірпромнагляду від 04.04.1994 р. № 30) з урахуванням специфіки виробництва керівники розробляють і затверджують відповідні Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, формують плани-графіки проведення цієї роботи, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники.
Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві проводять заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, погоджує служба охорони праці та затверджує керівник підприємства. У складі комісії з перевірки знань з питань охорони праці повинно бути не менше трьох осіб, які в установленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється.
Відповідальність за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) — на керівників цих підрозділів.
Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладено ці обов'язки керівником (правлінням) підприємства.
Види інструктажів
За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з:
усіма робітниками, які щойно працевлаштувалися (постійно або тимчасово) незалежно від їх освіти, стажу роботи за професією або посади;
працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі;
з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;
учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового та професійного навчання у лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва.
Первинний інструктаж проводять на робочому місці до початку роботи з:
працівником, новоприбулим (постійно або тимчасово) на підприємство;
працівником, якого переводять з одного цеху виробництва в інший;
працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;
відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;
студентом, учнем і вихованцем, який прибув на виробничу практику, перед виконанням ним нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення трудового та професійного навчання у навчальних лабораторіях, класах, майстернях, на ділянках;
під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях.
Первинний інструктаж проводять індивідуально або з групою осіб загальної спеціальності за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації.
Програму первинного інструктажу розробляє керівник цеху, дільниці, узгоджують із службою охорони праці та затверджує керівник підприємства, навчального закладу або їх відповідний структурний підрозділ.
Повторний інструктаж проводять на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на квартал, на інших роботах — 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або у кабінеті охорони праці:
під час запровадження нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також за внесенні змін і доповнень до них;
за зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструменту, сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;
за порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії або отруєння;
на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів роботи або нормативних актів про охорону праці;
за перерви в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — більше 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників загальної спеціальності. Обсяг та зміст інструктажу визначають в кожному окремому випадку залежно від обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводять з працівниками за:
виконанні разових робіт, не пов'язаних з безпосередніми спеціальності (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);
ліквідації аварії, стихійного лиха;
проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;
екскурсії на підприємства.
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Після інструктажу має бути проведене усне опитування, а також перевірка практичних навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє той, хто проводив інструктаж. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особи, яка, проводила інструктаж, робить запис у журналі. При цьому обов'язковими є підписи того, кого інструктували, і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошиті та засвідчені печаткою.
Керівник підприємства зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праціза його професією або розмістити її на його робочому місці.
