
- •3. Метод тягового розрахунку за контуром
- •3.4 Вибір стрічки (завершальний), привідного, кінцевого та натяжного барабанів.
- •4. Перевірка приводу на пуск та гальмування.
- •5. Розрахунок допоміжних пристроїв
- •6. Розрахунок опорної конструкції з підтримуючими канатами.
- •2. Вибір ширини стрічки
- •3. Метод тягового розрахунку за контуром
- •3.4 Вибір стрічки (завершальний), привідного, кінцевого та натяжного барабанів.
- •4. Перевірка приводу на пуск та гальмування.
- •5. Розрахунок допоміжних пристроїв
- •6. Розрахунок опорної конструкції з підтримуючими канатами.
Вихідні дані для конвейєра, що транспортує насипний вантаж:
продуктивність П=1000 кН/год;
коефіцієнт розрихлення kр=1,3;
максимальний розмір куска аmax=300 мм;
довжина конвеєра L=300 м, та його ділянки L1=50 м, L2=50 м, L3=200 м;
кут нахилу конвейєра на ділянці L2 – β=18°(додаток LXXX);
Місцеві умови: конвейєр знаходиться в технологічному ланцюгові; завантаження відбувається із іншого стрічкового конвейєра; розвантаження відбувається за допомогою двохбарабанного розвантажувального пристрою на наступний стрічковий конвейєр; конвейєр експлуатується при температурі навколишнього середовища 0…40 °С в закритому неотоплюваному приміщенні; повітря сухе.
Рисунок 1 – Схема стрічкового конвеєра.
Назва параметру |
Значення |
Продуктивність (кН/год) |
2600 |
Порода що транспортується |
Гравій |
Розмір максимального куска породи (м) |
0,25 |
Загальна довжина конвеєра L (м) |
280 |
Довжина L1 |
50 |
Довжина L2 |
30 |
Довжина L3 |
200 |
Кут ухилу конвеєра β ° |
8 |
Спочатку потрібно провести наближений розрахунок конвейєра, так як невідома кількісь прокладок і вага стрічки, радіуси перехідних кривих, кут обхвата стрічкою привідного барабана. Тому в наближеному розрахунку конвейєра задаються орієнтовними невідомими параметрами. Після наближеного розрахунку проводиться уточнений розрахунок конвейєра.
Довідкові величини стосовно насипного вантажу (з дод. LXXIX [1] ):
γр = 14 Н/м3 – насипна вага глини сухої;
ϕп = 50˚ - кут природнього відкосу глини сухої у спокої;
f1 = 0,56– коефіцієнт тертя глини сухої в стані спокою по гумі;
f2 = 0,75 – коефіцієнт тертя глини сухої в стані спокою по сталі;
Послідовність розрахунку стрічкового конвейєра наступна.
Приймаємо швидкість руху стрічки при транспортуванні вантажу v=2,75 м/с згідно табл. 47 (приймаємо що ширина стрічки знаходиться в межах 800…1200 мм).
Обчислюємо ширину стрічки - головний параметр стрічкового конвеєра за формулою (1):
(1)
де коефіцієнт продуктивності С = 625 для жолобчастої трироликової опори з кутом нахилу бокового ролика α= 30° та кутом відкосу насипного вантажу на стрічці при її русі ϕД=20° (табл.48) [1];
=0,97
– коефіцієнт для корегування продуктивності
на похилій ділянці з кутом β = 8˚.
При наявності шматків розміром аmax= 250 мм в кількості 12% від загальної маси вантажу ширина стрічки повинна задовольняти умові:
В ≥ (2,7...3,2)·аmax = (2,7...3,2)·250 = 675...800 мм (2)
Згідно з ГОСТ 20-76 приймаємо ширину стрічки В = 800 мм.
3. Метод тягового розрахунку за контуром
Приймаємо привід конвеєра з одним привідним барабаном, кут обхвату якого α = 240°. Поверхню барабана футеровано гумою.
Натяг в набігаючій гілці стрічки (точка 17) згідно з формулою Ейлера
(3).
Коефіцієнт тертя стрічки об гуму при вологій атмосфері f = 0,25 (з дод. LXXXI [1] ). При α = 240˚ та f = 0,25 .
В рівнянні (3) маємо два невідомих члени S17 та S1 . Для складання другого рівняння обходимо тяговий контур від точки 1 до точки 17, виражаючи натяг у всіх точках через натяг в точці 1 - S1 .
3.1 Визначення погонних навантажень
Для проведення розрахунку необхідно визначити погонні навантаження:
1. Від вантажу, що транспортується:
, (4)
2. Від обертових частин роликів робочої гілки:
, (5)
3. Від обертових частин роликів холостої гілки:
,
(6)
де lp’ – відстань між роликоопорами робочої гілки, приймаємо lp’ = 1,1 м (табл. 50 [1] );
lp” – відстань між роликоопорами холостої гілки : lp”= (2...2,5)·lp’= 2,3·1,1 =2,5 м.
Gp’ та Gp” - ваги обертових частин роликоопор для підтримки відповідно робочої та холостої гілок:
Gp’ = 220 Н - для жолобчастої трироликової опори нормального виконання;
Gp” = 190 Н - для прямої роликоопори (табл. 52 [1] ).
Вибираємо стрічку типу 2Р, для якої кількість прокладок і = 3...6 (з дод. LXXXII [1] ).
(Стрічки загального призначення з бавовняної тканини тип 2Р – пошарові з двосторонньою гумовою обкладкою та брекером для транспортування середньокускових матеріалів, що дуже стираються, в гірничорудній промисловості).
Геометричні розміри роликоопор (Рис.2) :
для робочої гілки (з табл. 52 [1])
dp = 127 мм; с = 2О мм;
а = 0,06·В = 0,06·0,8 = 48 мм; α = 30°;
l = З00 мм (розрахункове);
для холостої гілки (з табл. 52 [1])
dp = 127 мм; lк =900 мм (розрахункове).
Від ваги стрічки.
Рисунок 2 – Геометричні розміри
роликоопор.
Задаючи кількість прокладок стрічки і = 4, визначаємо її вагу за формулою:
(7)
де 11 - питома вага стрічки в кН/м;
δ = 1,25 мм - товщина прокладки (з дод. LXXXV [1] );
h1 = 4 мм - товщина верхньої обкладки;
h2 = 2 мм - товщина нижньої обкладки.
3.2 Визначення натягу в характерних точках
Натяг у характерних точках тягового контуру :
(8)
де k - коефіцієнт збільшення натягу в стрічці при огинанні барабана,
k = 1,03 так як кут обхвату стрічкою барабана менший за 90°;
k = 1,04 при куті обхвату ≈ 90˚;
k = 1,05 при куті обхвату ≈ 180˚ (з табл. 53 [1] ).
w’ = 0,035 – коефіцієнт опору руху стрічки (з табл. 54 [1] ).
Опір руху стрічки на завантажувальній ділянці:
(9)
де g =9,8 м/с2;
h’ =1,0 м - висота падіння вантажу на стрічку;
с=1,5 - коефіцієнт, що враховує опір руху від тертя вантажу по боковим стінкам завантажуючої воронки та по стрічці, від руху стрічки в завантажувальній частині, навантаженій насипним вантажем;
ν0- складова швидкості вантажу вздовж стрічки, для даного випадку ν0 = 0.
При крайньому лівому положенні розвантажувального візка можна вважати, що
де Н1 = 2,5 м - висота підйому вантажу розвантажувальним візком;
Розв'язавши систему рівнянь для граничного стану, при якому відсутнє
проковзування барабана відносно стрічки,
отримаємо: S1 = 9982 H та S17 = 28447 Н
Визначення числових значень натягу стрічки в характерних точках:
За обчисленими значеннями побудовано діаграму натягів стрічки (Рис. 3)
Рисунок 3 - Діаграма натягу в стрічці
Максимальний прогин стрічки повинен задовольняти умовам:
для холостої гілки:
для робочої гілки:
Прогини стрічки при її мінімальному натязі знаходяться в допустимій нормі. Обчислимо радіуси перегинів стрічки
R1 >12·B = 12·0,8 = 9,6 м
Приймаємо радіус R1 = 10 м.
Знаючи величину R1 , знаходимо довжину дуги
Мінімальний радіус перегину стрічки на кривій, що має опуклість донизу при незавантаженій стрічці (ділянка 13'-13")
Розглянемо випадок, коли стрічка на ділянці 12-13 вільна від транспортуємого вантажу. Тоді можна прийняти S13 = 16164 Н.
При завантаженій стрічці мінімальний радіус:
Опір пересуванню стрічки:
3.3 Розрахунок та вибір потужності двигуна приводу конвеєра.
Розрахункова потужність двигуна привода стрічкового конвеєра
= 0,85 - к.к.д. привода.
Встановлена потужність двигуна
– коефіцієнт
встановленої потужності двигуна (запас
потужності).
За каталогом вибираємо асинхронний двигун типу АОП-83-6:
N = 40 кВт ; п = 980 хв-1
( ω
= 102,5 рад/с);
Jp = 1,45 Н·м·с2.