13

Шифр конкурсної роботи

“вишукування стале”

Особливості моделювання впливу зовнішнього середовища на супутні корисні копалини при формуванні техногенних родовищ План

1. Актуальність формування техногенних родовищ. 3

2. Мета та задачі досліджень. 4

3. Встановлення зміни властивостей СКК під впливом навколишнього середовищ в часі. 5

4. Оцінка сумісності різних типів супутніх корисних копалин, встановлення закономірностей зміни їх властивостей під впливом навколишнього середовища, та розробка рекомендацій щодо формування техногенних родовищ України. 6

5. Доцільність використання СКК техногенних родовищ для поліпшення екологічного стану гірничовидобувних регіонів України 11

6. Висновки 12

7. Література 13

1. Актуальність формування техногенних родовищ.

З кожним роком людство збільшує об’єми споживання мінеральних ресурсів, що веде до зростання об’ємів видобутку корисних копалин і площ земель, що відведені під гірничодобувну та переробну промисловості. Темпи видобутку і споживання корисних копалин (КК) зростають, але так як мінеральні запаси планети є кінцевими, це веде до їх поступового виснаження. У результаті цього стає необхідним видобувати КК з більших глибин, де складність гірничо-геологічних умов зростає. До того ж необхідне залучення нових та вдосконалених технологій, що призводить до збільшення капітальних витрат.

Україна є одним з найбільш розвинених країн світу з наявності та видобутку корисних копалин. Так, на території країни на початок 2009 р. виявлено понад 8100 родовищ по 98 видам корисних копалин. В промислове освоєння на 2009 р. було залучено 2889 родовищ на базі яких працює понад 2000 гірничодобувних та переробних підприємств. Загальний обсяг видобутку корисних копалин по 50 основним видам склав понад 430 млн.т. Відомо, що при видобутку та переробці корисних копалин виникає значна кількість супутніх продуктів та відходів, значна частина яких є цінною мінеральною сировиною для різних галузей промисловості - тобто являються супутніми корисними копалинами (СКК).

У розвинених індустріальних країнах світу рівень використання промислових відходів досягає 70-80%, тоді як в Україні він не перевищує 10-12% [1].

До теперішнього часу в США з промислових відходів отримують 20% алюмінію, 33% заліза, 50% свинцю і цинку, 44% міді і т.д. Подібна тенденція використання вторинних ресурсів спостерігається в Канаді, Великобританії, ПАР, Іспанії та інших країнах.

Особливістю СКК є те, що і в минулому, і в теперішній час, і в наступні періоди їх вихід при відкритій розробці родовищ буде перевищувати можливості використання промисловістю всього обсягу цієї мінеральної сировини. У зв’язку з чим необхідно передбачити можливість складування кожного виду сировини з забезпеченням його якісних характеристик, тобто здійснити цілеспрямоване формування техногенних родовищ (ТР). Актуальність цього питання підкреслено Указом Президента України від 30 грудня 1993 р. «О геологічному вивченні та порядку використання техногенних родовищ корисних копалин України», в якому зазначено, що «всі відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, які мають промислове значення, є техногенними родовищами корисних копалин і мають бути залученими до Державного фонду родовищ мінеральної сировини України.