Емоційно-вольове саморегулювання Практичний курс
Методика ЕВС була затверджена на засіданні Вченої ради Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету ім. Академіка Ю. Бугая (Протокол № 3 від 22 січня 2005 р.) і, відповідно до чинного навчального плану і затверджених робочих програм спеціалізації «Менеджмент безпеки та правове забезпечення підприємницької діяльності», є обов’язковою для вивчення та застосування студентами I–V курсів у рамках викладених їм дисциплін «Спеціальна психологічна підготовка» (СПП) та «Професійно-психологічна підготовка» (ППП).
Спочатку методику було розроблено в 1982 році підполковником Г.Н. Соборновим під керівництвом доктора психологічних наук, професора полковника Н.Ф. Феденка і схвалено головним гігієністом Міністерства оборони СРСР, доктором медичних наук генерал-майором медичної служби П.Н. Курпітою для підрозділів МО СРСР, які діяли в умовах підвищеного нервово-фізичного напруження.
Застосування методики при виконанні бойових задач (підрозділи спецпризначення МО СРСР та ін. частини), несенні бойового чергування (ракетні війська стратегічного призначення, ППО і ін.) показало її високу ефективність і простоту в застосуванні.
Але, після розпаду СРСР, методика підполковника Г.Н. Соборнова була забута і зараз не використовується в українській армії і ВМС. Немає інформації про її використання в інших міністерствах і відомствах, співробітники та офіцери яких вимушені працювати в умовах стресу чи екстремальних ситуаціях (МНС, МВС, СБУ і т.д.)
Взявши за основу методику підполковника Г.Н. Соборнова, автор (А.Н. Лінніченко), у 2002 році, значно змінив, відредагував і адаптував методику емоційно-вольового саморегулювання (ЕВС) під специфіку професійної діяльності співробітників (керівників) недержавних служб безпеки і, зокрема, фахівців ділової розвідки (ДР).
При цьому, А.Н. Лінніченком була введена специфічна термінологія і вперше застосований в згаданій методиці сам принцип «Ключів» як найпростіший і найдоступніший для засвоєння.
Вступ
Методика емоційно-вольового саморегулювання (ЕВС) розроблена з метою формування у майбутніх керівників служб безпеки та фахівців ДР високої емоційно-вольової витривалості й інших важливих психологічних якостей, необхідних для успішного виконання поставлених перед ними завдань, адекватного реагування і ефективної дії в екстремальних ситуаціях, які супроводжують цей вид професійної діяльності.
Така методика необхідна також студентам — майбутнім спеціалістам за фахом "Менеджмент безпеки та правове забезпечення підприємницької діяльності” для успішного засвоєння складної навчальної програми, яка вивчається ними на факультеті безпеки бізнесу Полтавського інституту бізнесу (МНТУ ім. Ю. Бугая).
Методика ЕВС, за невеликий проміжок часу, значно покращує увагу, здатність запам’ятовування нового навчального матеріалу, засвоєння навичок дій, які відбудуться і складнокоординаційних рухів, значно сприяє відновленню фізичних і нервових сил, навчає мистецтву володіти собою.
Емоційно-вольове саморегулювання (ЕВС) — система прийомів послідовної взаємодії з метою підвищення емоційно-вольової стійкості в напружених і небезпечних ситуаціях, які виникають при забезпеченні безпеки підприємницької діяльності.
ЕВС розвиває і вдосконалює ряд важливих психологічних якостей: володіння собою, впевненість у власних силах, увагу, образне мислення, навички запам’ятовування. Одночасно ЕВС запобігає розумовій і фізичній перевтомі, сприяє зміцненню нервової системи і збільшенню опірності психіки негативним взаємодіям, підвищує працездатність.
Сутність ЕВС полягає у розвиненні в людини здібностей до самостійного впливу на свої регулюючі психологічні і нервові механізми визначеними вправами і прийомами. У основу вправ, які рекомендують у цій методиці, закладено прийоми аутогенного (саморозвивального) тренування.
Більшість вправ і тренувань пов’язані з тимчасовим розслабленням м’язів (релаксацією), оскільки тілесним вираженням негативних емоцій є м’язове напруження (перекошене обличчя, важке дихання, нервове тремтіння, оціпеніння і метушливість). Уміння розслабляти (знижувати) тонус м’язів допоможе Вам попередити або зняти страх і інші негативні емоції.
Для оволодіння методикою ЕВС потрібні певні зусилля і послідовність у вивченні та застосуванні прийомів і вправ. Тому вся система ЕВС структурно поділяється на три ступені за принципом доступності навчання. У кожен ступінь входять певні прийоми і вправи з регуляції свого психофізичного стану. При цьому для кожного ступеня даються певні вказівки з урахуванням поставлених завдань. Прийоми і методики ЕВС попереднього (першого та другого) ступеня використовуються ЕВС наступного (другого або третього) ступеня. Час оволодіння ступенями ЕВС залежить від особистої підготовки студента (співробітника НСБ), але в середньому складає:
для ЕВС першого ступеня — 3–4 тижні,
другого ступеня — 5–6 тижнів,
третього ступеня — 3–4 тижні,
при щоденних дво–триразових самотренуваннях (аутотренінг) по 5–9 хвилин.
Весь курс самостійного ЕВС розрахований на 2–3 місяці. Вивчення методик ЕВС і проведення регулярних тренувань можливе як у робочий час, так і в перервах між заняттями. Для практичного використання ЕВС необхідно використовувати будь-яку можливість у ході навчання або трудової діяльності, в тому числі час перерв, під час поїздок у транспорті тощо.
У ході засвоєння прийомів ЕВС зверніть увагу на ключові фрази, які використовуються для самонавіювання (так звані «КЛЮЧІ»). Ці фрази, як і зорові образи, підбираються індивідуально, бо не існує двох однакових особистостей. Кожна людина надзвичайно особлива. Безумовно, є й універсальні «ключі» до свідомості різних людей (ми всі живемо у соціумі, і в нас може виникати стереотипність відповідних реакцій на подібні подразники), але якщо вони не працюють, то слід «пошукати в собі» «ключі-синоніми». Тут досить багато залежить від Вашого способу життя, біографії і виховання, закладеного ще в дитинстві. Однак, при всій різноманітності «ключів», їхня сутність і прихований зміст залишається незмінним, і схема виконання вправ не змінюється.