Лекція 6. Енергозбереження під час технічної експлуатації будівель та інженерних систем.

Енергозбереження як головна складова енергетичного фактора завжди було важливим напрямком розвитку України, який вирішально впливає на форму­вання економічного стану в державі. Актуальність цієї проблеми проявляється особливо сьогодні, оскільки від її реалізації залежать перспективи розвитку та майбутнє держави України [18, 19].

З Україні задоволені потреби в енергозбереженні тільки на 35-40 %. Основна причина такого стану є наявність енергоємних технологій в основних галузях промисловості - хімічній, металургійній, машинобудівній, будівельній та виробництві будівельних матеріалів. Енергозабезпечення цих галузей за рахунок щорічного збільшення видобутку органічного палива - як базового для сучасного енерговиробництва - може привести до серйоз­них суперечностей з природою, оскільки наслідки впливу такого розвитку на навколишнє середовище будуть негативними (згубними). Найефектив­нішим способом вирішення цієї проблеми є ширша реалізація досягнень розвитку науково-технічного прогресу.

Особливість цієї проблеми пов'язана з великими енергозатратами та їх вартістю під час технічної експлуатації з метою забезпечення експлуатаційних вимог будівель.

Суть енергозбереження під час технічної експлуатації будівель та інженерних систем і основні напрямки його досягнення

Під енергозбереженням під час технічної експлуатації будівель та інже­нерних систем треба розуміти діяльність, яка спрямована на раціональне вико­ристання та економне витрачання первинної і перетвореної енергії та природ­них енергетичних ресурсів в народному господарстві, що реалізуються з вико­ристанням технічних економічних та правових методів.

Сьогодні вирішення проблеми енергозбереження в системі технічної експлуатації будівель передбачає п'ять основних напрямків.

Перший, найбільш простий та доступний - раціональне використання традиційного палива та енергії, за рахунок яких можна зменшити витрати енергоресурсів до 15 %.

Другий напрямок - реалізація структурних змін перебудови енергоємких технологій, що дасть економію енергоресурсів до 12 %.

Третій напрямок полягає в ширшому впровадженні енергозберігаючих технологій, процесів і обладнання, при тому можна досягти економії енерго­ресурсів до 20 %.

Четвертий напрямок — використання нетрадиційних поновлюваних дже­рел енергії (НІДЕ).

П'ятий напрямок — трансформація управління житлово-комунальним комплексом України.

Основні аспекти значення проблеми енергозбереження під час технічної експлуатації будівель та інженерних систем

У широкому розумінні значення проблеми енергозбереження містить п'ять аспектів:

Технічний аспект передбачає забезпечення експлуатаційних властивос­тей будівель: міцності, жорсткості, довговічності та надійності на весь норма­тивний термін експлуатації. З цією метою необхідно впроваджувати нові технолог ії, машини, обладнання та інструменти, підвищувати рівень механіза­ції, комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів під час технічної "експлуатації будівель. Тільки шлях науково-технічного прогресу мо­же кардинально вирішити цю проблему.

Економічний аспект розглядає оптимізацію розрахунків надійності про­тягом нормативного терміну експлуатації будівель з урахуванням організації заходів з технічної експлуатації та технічного обслуговування будівель, засто­суванням ефективних інженерних систем, технологій та матеріалів під час забезпечення експлуатаційних властивостей будівель.

Санітарно-гігієнічний аспект містить дотримання санітарно-гігієнічних норм під час технічної експлуатації будівель, а саме:

створення нормального темпера вологісного режиму в примі­щенні будівель;

забезпечення необхідного повітрообміну, зокрема і кондиціонування повітря;

дотримання норм освітленості звукоізоляції та герметичності.

Організаційний аспект передбачає плановий перехід на ефективніші конструктивні рішення інженерних систем та джерел енергозбереження, зокре­ма і нетрадиційних джерел енергопостачання, а також вдосконалення існуючої структури управління житлово-комунальним комплексом на науковій основі.

Соціальний аспект розглядає проблему енергозбереження як збереження здоров'я людей і всієї нації, їх настрій, виховання патріотизму, прививання любові та поваги до рідної землі, як один із шляхів підвищення продуктивності праці

Правовий аспект передбачає правове забезпечення та організаційні струк­тури енергозабезпечення в масштабі держави [18].